Заводівка (Березівський район)
село Раухівської селищної громади Березівського району Одеської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село Раухівської селищної громади Березівського району Одеської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Заво́дівка (раніше Зава́дівка, Петрі́вка) — село Раухівської селищної громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Дворів — 570, населення — 1349 чоловік у 2001 роцi.
село Заводівка | |
---|---|
Руїни гробівця Раухів та церкви Петра і Павла | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Громада | Раухівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51020210040014305 |
Облікова картка | Заводівка |
Основні дані | |
Засноване | 1799 |
Населення | 1349 |
Площа | 2,852 км² |
Густота населення | 473 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67313 |
Телефонний код | +380 4856 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°13′35″ пн. ш. 30°48′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
9 м |
Водойми | Тилігул, Сліпуха |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67313,Одеська обл., Березівський р-н, с. Заводівка |
Карта | |
Мапа | |
|
В селі є середня школа, сільський будинок культури із залом на 600 місць, при якому на громадських засадах створені краєзнавчий музей та картинна галерея. Працюють три бібліотеки з загальним книжковим фондом 40,3 тис. примірників, лікарська амбулаторія, дитячі ясла, шевська та швейна майстерні, перукарня, дев'ять магазинів, відділення зв'язку та ощадкаса.
Село засноване в 1799 році вихідцями з Чернігівської та інших губерній. Наприкінці 18-го століття ці землі належали графу Петру Завадовському, в ім'я якого село дістало назву Петрівка. Брат Петра Завадовського, Ілля, у 1808 році розбудував у селі церкву Святих Петра і Павла, руїни якої і досі збереглися. У той же рік був збудований міст через річку Тилігул, який зберігся до сьогодні. Після смерті Петра Завадовського в 1812 р. село перейшло у володіння конезаводчикам братам Павлу[en] і Анатолію Демидовим[en]. З тих чатів існує два варіанти назви села: Завадівка — в честь Завадовських, і сучасне Заводівка — в честь конезаводу братів Демидових.[1] На місцевому конезаводі вирощували орловських рисаків, верхових коней і різної породи ваговозів. Після Демидових, у 1851 році, село перейшло до Георга Рауха[de]. Раухами був збудований маєток (збереглася брама), існував родинний склеп, руїни якого збереглися до сьогодні.
У 1905 році в селі утворився марксистський гурток, який проводив агітаційну роботу серед селян. У грудні 1917 року в Заводівці був організований червоногвардійський загін, що влився пізніше в 2-й Вознесенський революційний полк. Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
У селі в 1918 році містилася Перша бригада добровольчої Сербської дивізії.
За радянських часів у селі Заводівка знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Кірова, за яким було закріплено 6467 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3278 га орної землі. Господарство займалося виробництвом зерна і м'ясо-молочним тваринництвом. Тут були лісопильня, столярна майстерня, кам'яний та піщаний кар'єри.
У 1924 році в селі був заснований Заводівський зоотехнічний технікум. Спочатку це була сільськогосподарська школа наймитської молоді, а з 1930 — технікум, що випускав агрономів-рільників, овочівників, виноградарів, пасічників і меліораторів. З 1961 року тут на стаціонарному та заочному відділеннях готували тільки зоотехніків. У післявоєнні роки технікум випустив 3306 фахівців для сільського господарства. У 1977 році в ньому навчалося 360 учнів і працювало 26 викладачів. Технікум мав 167 га землі і ферму великої рогатої худоби.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 8 жителів села[2].
631 житель села брав участь у Другій світовій війні, 323 із них за мужність і відвагу удостоєні урядових нагород, 305 загинули в боях. За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра, П. В. Дроздову присвоєно (посмертно) звання Героя Радянського Союзу, його ім'я носить місцева середня школа; звання Героя Радянського Союзу удостоєний також уродженець села штурман М. В. Федоренко, який мав на своєму рахунку 122 бойових вильотів.
Під час німецької окупації в Заводівці діяли дві групи радянських партизанів з 17 осіб, керовані Ф. М. Ковбасюком і В. І. Науменком. Встановивши влітку 1942 року зв'язок з Березівською підпільною групою, заводівські підпільники перешкоджали вивозу ворогами продовольства, допомагали радянським військовополоненим втікати з полону. У лютому-березні 1943 року групи були розкриті, а їхніх керівників страчено.
Колишній орган місцевого самоврядування — Заводівська сільська рада.
Розташована на лівому березі річки Тилігул, за 9 км від районного центру і залізничної станції Березівка. Поблизу села розташований Заводівський ландшафтний заказник місцевого значення.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1395 осіб, з яких 617 чоловіків та 778 жінок.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1349 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,37 % |
російська | 4 % |
румунська | 0,74 % |
гагаузька | 0,52 % |
болгарська | 0,22 % |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.