Жорж Мустакі

Жорж Мустакі, справжнє ім'я Юссеф Мустаккі, Джузеппе Мустаккі, 3 травня 1934, Александрія — 23 травня 2013, Ніцца) — французький шансоньє, бард і композитор.

Жорж Мустакі
фр. Georges Moustaki[1]
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	італ. Giuseppe Mustacchi[1] фр. Yussef Mustacchi[2]
Дата народження	3 травня 1934(1934-05-03)
Місце народження	Александрія, Єгипет
Дата смерті	23 травня 2013(2013-05-23) (79 років)
Місце смерті	Ніцца, Франція
Причина смерті	емфізема легень
Поховання	Пер-Лашез
Роки активності	1958 — 2005
Громадянство	Греція[1] і Франція[1]
Віросповідання	юдаїзм
Професія	співак, композитор
Інструменти	гітара і вокал[d]
Жанри	шансон
Псевдоніми	Georges Moustaki[1]
Лейбли	Polydor Records
Нагороди
Батько	Nessim Moustakid
У шлюбі з	Yanick Varechd
Діти	Pia Moustakid
Брати, сестри	Élisabeth Moustakid і Marcelle Rosnayd
creatweb.com/moustaki/
Файли у Вікісховищі

Творча біографія

Жорж Мустакі народився у єврейській родині емігрантів з грецького острова Корфу. Тим часом в родині спілкувалися італійською мовою. Батько Ніссим Мустаккі був книготорговцем, мати — Сара Мустаккі. Ще в юності опанував окрім італійської також арабську і французьку мови. Навчався у французькій школі в Александрії. Під час цього навчання, відвідуваючи з батьками шкільні концерти, Мустакі познайомився зі світом французького шансону. Після закінчення середньої школи в 1951 році переїхав у Париж. До цього часу відносяться перші написані ним пісні. Після знайомства з письменником Жоржем Брассенсом і за його підтримки Мустакі приймає рішення спробувати себе як професійний музикант. З поваги до свого наставника він обирає як артистичний псевдонім ім'я «Жорж». 1958 року Мустакі познайомився з Едіт Піаф, одним з кумирів своєї юності, і вступає зі співачкою в любовні відносини, що тривали, втім, недовго. Для неї він пише текст до пісні «Мілорд» на музику Маргеріти Монно.

У 1960-ті роки Мустакі як музикант і поет створив численні пісні для відомих виконавців: Едіт Піаф, Даліди, Сержа Реджані, Іва Монтана, Жульєт Греко, Анрі Сальвадора та інших. Наприкінці 1960-х він тісно співпрацював з французькою співачкою Барбарою, бере участь з нею у спільному турне. 1968 року у зв'язку з тим, що Барбара захворіла, Мустакі вперше самостійно вийшов на естраду. З цього дня розпочалася його сольна кар'єра співака.

Жорж Мустакі аж до самого останнього часу вів активне артистичне життя, багато їздив з виступами і концертами. Найбільш його популярними пісні — Ma liberté, Le métèque, Ma solitude, En Mediterranée, Hiroshima und Надежда (Nadjejda).

1998 році Мустакі знявся в ролі абата Фаріа в телеверсії роману А. Дюма-батька «Граф Монте-Крісто» (з Жераром Депардьє у головній ролі).

Разом зі своїм другом й однолітком, німецьким євреєм і уродженцем Франкфурта-на-Майні Зігфрідом Меїром, в семирічному віці відправленому нацистами в Освенцим, Мустакі пише книгу "Син туману. Єврейські спогади ", в якій вони простежують свій життєвий шлях з самого дитинства, один — в Александрії, інший — у Франкфурті-на-Майні.

Жорж Мустакі помер 23 травня 2013 року в Ніцці, причиною смерті стали ускладнення від емфіземи легенів^[3].

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France Record #13897767q // BnF catalogue général — Paris: BnF.

   d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
2. https://www.lemonde.fr/culture/article/2013/05/23/georges-moustaki-est-mort_3415872_3246.html
3. Помер Жорж Мустакі — легендарний шансоньє і коханець Едіт Піаф, ua.euronews.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2013.

Джерела

• Louis-Jean Calvet, Georges Moustaki : la ballade du Métèque, Éditions Fayard, " Collection Chorus ", Paris, 2005, ISBN 978-2-213-62299-6
• Cagdas Kahriman, Le Moustaki (album illustré pour la jeunesse), Éditions Mango, " Collection Dada ", Paris, 2005, ISBN 978-2-7404-1959-5
• Chantal Savenier, Voyage ethnographique au sein d'un lexique chantant — De la symbolique de la femme et de la féminité dans la séduction Moustakienne, Éditions Les Sentiers Écartés, 2009, ISBN 978-2-9533806-0-6.