Жульєт Греко

Жульєт Греко
Жульєт Греко
Прізвисько	La muse de Saint-Germain-des-Prés, Gréco і La Gréco
Народилася	7 лютого 1927[…]; Монпельє, Франція
Померла	23 вересня 2020[…] (93 роки); Раматюель, Франція
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Франція
Діяльність	співачка, кіноакторка, шансоньєтка, акторка
Знання мов	французька
Роки активності	1946 — 2016
Жанр	шансон
Брати, сестри	Charlotte Grécod
У шлюбі з	Мішель Пікколі, Gérard Jouannestd і Philippe Lemaired
Діти	Laurence Lemaired
Нагороди	Victory of honord (2007)
IMDb	ID 0344898
Сайт	juliettegreco.fr
	Медіафайли у Вікісховищі;

Жульєт Греко (фр. Juliette Gréco; 7 лютого 1927, Монпельє, Еро — 23 вересня 2020, Раматюель, Вар) — французька співачка та акторка.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Греко.

Коротка інформація Жульєт Греко, Прізвисько ...

Закрити

Народилася 7 лютого 1927 року в місті Монпельє, департамент Еро, на півдні Франції. Її батько Жерар Греко був уродженець Корсики, мати Жульєт Лафешин (1899—1978) — француженка. Після розлучення батьків вихованням малої Жульєт та її старшої сестри Шарлотти займалися батьки матері, які обоє померли 1933 року, після чого мати забрала доньок до Парижа.

Під час Другої світової війни Жульєт наслідуючи приклад матері і сестри вступила до лав руху Опору, була заарештована разом з ними гестапо, але уникла вислання через юний вік (її матір та сестру було відправлено до табору Равенсбрюк, звідки їх було звільнено Чарвоною армією). Жульєт, яка лишилася в Парижі сама, прихистили материні друзі.

Скоро Жульєт стала однією з найяскравіших зірок повоєнної Франції, втіливши у своїх піснях розчарування та бідність французької інтелігенції, що стали наслідком Другої світової війни. Її образ того часу складався з чорного вбрання та довгого темного волосся, що розліталося. Греко, яка інтерпретувала тексти Раймона Кено, Жака Превера та Бориса Віана, часто відвідувала артистичні кав'ярні передмістя Сен-Жермен, де оберталася у колах паризької богеми. На той час її близьким другом був автогонщик Жан-П'єр Вімілль, а після його загибелі — музикант Майлз Девіс.

1949 року виконала невелику роль у фільмі Жана Кокто «Орфей». У 1950—1960 роках зіграла низку головних ролей у фільмах голлівудського кінопродюсера Дерріла Ф. Занука. Також помітною стала головна роль у французькому містичному мінісеріалі «Бельфегор — привид Лувра» (1965).

1992 року записала аудіокнигу «Листи до дочки» мадам де Севіньє. 1999 року на її честь названо сорт троянд Жульєт Греко^[9].

2015 року, у 89-річному віці, завершила свій останній світовий тур «Merci»^[10].

Жульєт Греко померла 23 вересня 2020 року в себе вдома у місті Раматюель, департамент Вар, на півдні Франції в 93-річному віці. Похована на цвинтарі Монпарнас у Парижі поряд з чоловіком^[11].

У вересні 2021 року неподалік абатства Сен-Жермен-де-Пре в 6-му окрузі Парижа було відкрито площу Жульєт Греко (фр. Place Juliette-Gréco)^[12].

Греко тричі була у шлюбі:

1953—1956 — Філіпп Лемейр, актор. 1954 року у подружжя народилась дочка Лоранс-Марі (померла 2016 року від раку). Шлюб завершився розлученням.
1966—1977 — Мішель Пікколі, актор. Цей шлюб також завершився розлученням.
1988 року її чоловіком став піаніст і її акомпаніатор Жерар Жуане (нар. 2 травня 1933). Шлюб тривав до смерті Жуане 16 травня 2018 року.

1950 — Si tu t'imagines
1950 — La Fourmi
1951 — Je suis comme je suis
1951 — Les Feuilles mortes
1951 — Sous le ciel de Paris
1951 — Je hais les dimanches
1953 — La Fiancée du pirate
1954 — Coin de rue
1955 — Chanson pour l'Auvergnat
1960 — Il n'y a plus d'après
1961 — Jolie Môme
1961 — C'était bien (Le P'tit bal perdu)
1962 — Accordéon
1962 — Paris canaille
1963 — La Javanaise
1966 — Un petit poisson
1967 — Déshabillez-moi
1970 — Les Pingouins
1971 — La Chanson des vieux amants
1971 — J'arrive
1972 — Mon fils chante
1977 — Non monsieur je n'ai pas vingt ans
1983 — Le temps des cerises
1988 — Ne me quitte pas
2003 — L'Éternel féminin
2009 — Je me Souviens De Tout
2011 — Ça se Traverse et C'est Beau
2013 — Gréco chante Brel
2015 — Merci

1994 — Jujube (автобіографія).
2012 — Je suis faite comme ça (автобіографія).

Більше інформації Рік, Українська назва ...


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1948	ф	Брати Букінкан	Les Frères Bouquinquant	черниця
1949	кф	Туди і назад	Aller et retour	Каліпсо
1949	ф	У царстві небесному	Au royaume des cieux	Рашель
1950	ф	Орфей	Orphée	Аглаоніка
1950	ф	Адреса невідома	Sans laisser vd'adresse	камео
1952	ф	Зелена рукавичка	Le Gantrled vert	співачка
1953	ф	Коли ти прочитаєш цього листа	Quand tu liras cette lettre	Тереза
1955	ф	Єлена і чоловіки	Elena et les Hommes	Міарка
1956	ф	Власниця Ліванського замку	La Châtelaine du Liban	Маруся
1956	ф	Чоловік і дитина	L'Homme et l'Enfant	Нікі Ністакос
1957	ф	І сходить сонце	The San Also Rises	Жоржет Обен
1958	ф	Коріння неба	The Roots of Heaven	Мінна
1958	ф	Гола земля (Ріка алігаторів)	The Naked Earth	Марія Бойл
1959	ф	Чорторий	Whirlpool	Лора
1960	ф	Тріщіна у дзеркалі	Crack in the Mirror	Епоніна Меркадьє / Флоренс Ламорсьє
1961	ф	Велика гра	The Big Gamble	Марі Бреннан
1962	ф	Наклеп	Malefices	Міріам Хеллер
1965	ф	Кохання біля моря	L'Amour à la mer	акторка
1965	с	Бельфегор — привид Лувра	Belphegor ou le Fantome du Louvre	Лоранс Борель / Стефані Борель
1965	ф	Хатина дядька Тома	Onkel Toms Hütte	Діна
1967	ф	Ніч генералів	The Night of the Generals	Жульєт
1975	ф	Лілі, покохай мене	Lily aime-moi	Фло
2001	ф	Бельфегор — привид Лувра	Belphégor, le fantôme du Louvre	жінка на цвинтарі
2002	ф	Торжество Едермана	Le Derniere Fete de Jedermann	Івонн Беккер

Закрити

2010 — У фільмі «Генсбур. Герой і хуліган» (жанр якого зазначено як біографічна фантазія) роль Жульєт Греко виконала Анна Муглаліс.
2011 — У телефільмі «V значить Віан» (фр. V comme Vian) роль Жульєт Греко зіграла Міріам Моралі.

2012 — Орден Почесного легіону командорського ступеня; офіцерського ступеня (2002); кавалерського ступеня (1984).
2015 — Орден «За заслуги» (Франція) — Великий офіцер; командорського ступеня (2006); офіцерського ступеня (1999).
2016 — Орден Мистецтв та літератури командорського ступеня.