Житомирський район (1939—2020)

Жито́мирський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області УРСР та України з адміністративним центром у м. Житомирі. Населення становить 70 140 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1441 км². Утворений 1939 року.

Житомирський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Житомирська область
Основні дані
Країна:	УРСР  Україна
Область:	Житомирська область
Код КОАТУУ:	1822000000
Утворений:	14 травня 1939 року
Ліквідований:	19 липня 2020 року
Населення:	▲ 71532 (на 1.01.2018)
Площа:	1441 км²
Густота:	49,6 осіб/км²
Поштові індекси:	12401—12464
Населені пункти та ради
Районний центр:	Житомир
Селищні ради:	1
Сільські ради:	30
Смт:	3
Села:	87
Районна влада
Голова ради:	Крутій Сергій Григорович
Голова РДА:	Оханський Юрій Миколайович[1]
Вебсторінка:	Житомирська РДА Житомирська райрада
Адреса:	вул. Л. Українки, 1, м. Житомир, 10003
Мапа
Житомирський район у Вікісховищі

Ця стаття про ліквідований район. Про сучасний район див. Житомирський район.

Географія

Район межує з Пулинським, Черняхівським, Коростишівським, Андрушівським, Бердичівським, Чудновським і Романівським районами, а також з містом Житомир, котре не входить до складу району, але є його адміністративним центром.

Територія району становить 144143 га, або 4,8 % території області. Район лежить у двох ґрунтовно-кліматичних зонах. Південна частина належитья до лісостепу, а північна — до Полісся.

Головні річки — Тетерів, Гуйва (річка), Гнилоп'ять, Кам'янка, р. Шийка, Бобрівка. Протяжність р. Тетерів у межах району 43,9 км, р. Гуйва — 20,0 км, р. Гнилоп'ять — 18,2 км.

На території району розміщено 4 водосховища: Відсічне (с. Тетерівка), Денишівське (с. Дениші), Млинище (с. Млинище), Ліщинське (с. Ліщин). Загальна площа водного дзеркала цих водосховищ становить 475 га, корисна ємність — 19,89 млн м³.

Історія

Утворений 14 травня 1939 року в складі Житомирської області з приміської зони Житомирської міської ради, виділеної в сільський район у складі 33-х сільських рад.

30 грудня 1962 року район було ліквідовано, більшу частину території передано до складу Коростишівського району, Глибочанську та Руднє-Городищенську сільські ради включено до складу Бердичівського району.

4 січня 1965 року, Указом Президії Верховної ради Української РСР було відновлено Житомирський район з адміністративним та культурним центром у м. Житомирі^[2].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»^[3].

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Житомирського району (1939—2020)

Адміністративно-територіально район поділяється на міську та 4 сільські громади, селищну і 16 сільських рад, які об'єднують 90 населених пунктів та підпорядковані Житомирській районній раді. Адміністративний центр — місто Житомир, котре не входить до складу району^[4].

Серед населених пунктів 3 селища міського типу: Озерне, Гуйва та Новогуйвинське. До районної ради обрано 62 депутати, до місцевих рад — 507.

Населення

Населення району становить 68,5 тис. осіб (2006), у тому числі в місцевих умовах проживають до 300 тис. Усього нараховується 90 населених пунктів.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був такий:

• українці — 88,7 %;
• росіяни — 5,3 %;
• поляки — 4,9 %;
• білоруси — 0,4 %;
• інші національності — 0,7 %^[5].

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Житомирського району були створені 72 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 67,51 % (проголосували 36 151 із 53 550 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,89 % (23 097 виборців); Юлія Тимошенко — 11,96 % (4 323 виборців), Олег Ляшко — 7,34 % (2 653 виборців), Анатолій Гриценко — 4,48 % (1 619 виборців), Сергій Тігіпко — 3,25 % (1 174 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,26 %.^[6]

Транспорт

Основний транспортний вузол зв'язку розташований в м. Житомир, де перетинаються залізничні й автомобільні шляхи.

Залізничний вузол має п'ять напрямків: Коростень, Коростишів, Фастів, Бердичів, Новоград-Волинський. Щільність залізничних шляхів сполучення становить 71 км/тис. м².

Територією району проходять:

• 2 автостради міжнародного значення — E40 (М06) (Київ — Чоп), E583 (М21) (Житомир — Могилів-Подільський);
• 1 автострада національного значення — Н03 (Житомир — Чернівці);
• 2 автостради регіонального значення — Р18 (Житомир — Попільня — Сквира — Володарка — Ставище), М21 (Мозир — Житомир).

Загальна протяжність автомобільних шляхів на території району 492 км, з них з твердим покриттям — 346,8 км.

Пам'ятки

• Пам'ятки історії Житомирського району
• Пам'ятки монументального мистецтва Житомирської області

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 19 листопада 2019 року № 409/2019-рп «Про призначення Ю.Оханського головою Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області»
2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 19-20, 541. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 вересня 2020.
3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
4. Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
5. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

• офіційний сайт Житомирської районної Адміністрації [Архівовано 21 липня 2009 у Wayback Machine.]
• Житомирський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

Пулинський район	Черняхівський район
Романівський район	Житомир	Коростишівський район
Чуднівський район	Бердичівський район	Андрушівський район