Емі́ль Вільге́льм Ма́гнус Гео́рг Кре́пелін (нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin; 15 лютого 1856(18560215), Нойштреліц — 7 жовтня 1926, Мюнхен) — німецький психіатр.
Коротка інформація Еміль Крепелін, нім. Emil Kraepelin ...
Еміль Крепелін |
---|
нім. Emil Kraepelin |
---|
|
Ім'я при народженні | нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin |
---|
Народився | 15 лютого 1856(1856-02-15)[1][2][…] Нойштреліц, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[3] |
---|
Помер | 7 жовтня 1926(1926-10-07)[4][1][…] (70 років) Мюнхен[3] ·пневмонія |
---|
Поховання | Берґфрідгоф |
---|
Країна | Веймарська республіка |
---|
Діяльність | психіатр, викладач університету |
---|
Alma mater | Лейпцизький університет і JMU |
---|
Науковий керівник | Franz von Rineckerd і Вільгельм Вундт |
---|
Вчителі | Bernhard von Guddend |
---|
Відомі учні | Eduard Robert Michelsond, Дарашкевич Леон Людвігович, Axel Oehrnd, Albert Behrd, Arved Bertelsd, Henryk Higierd, Gustav Aschaffenburgd, Robert Gauppd, Maurycy Ursteind і Ernst Rüdind |
---|
Знання мов | німецька[5][6] |
---|
Заклад | Дерптський імператорський університетd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
---|
Членство | Шведська королівська академія наук і Королівське фізіографічне товариство в Лундіd |
---|
Партія | Німецька вітчизняна партія |
---|
Батько | Karl Kraepelind |
---|
Брати, сестри | Karl Kraepelind |
---|
Автограф | |
---|
|
Закрити
Відомий як основоположник сучасної нозологічної концепції в психіатрії та класифікації психічних захворювань. Засновник учення про «dementia praecox» — історичний прообраз шизофренії. Творець близької до сучасної концепції маніакально-депресивного психозу та параної. Зробив значний внесок у дослідження вродженого слабоумства й істерії, психопатологію[9]. Був першопрохідцем транскультуральної психіатрії та психофармакології.
- Компендіум психіатрії. Для використання студентами і лікарями / Compendium der Psychiatrie. Zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel, Leipzig 1883 (онлайн) (перше видання знаменитого підручника);
- Психіатрія. Підручник для студентів та лікарів / Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. (різні видання мають трохи відмінні назви)
- (1. Auflage) Compendium der Psychiatrie zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1883
- 2., gänzlich umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1887 онлайн
- 3., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Leipzig, Abel, 1889 (Abel‘s medizinische Lehrbücher) онлайн [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.]
- 4., vollständig umgearb. Auflage. Leipzig: Abel, 1893
- 5., vollständig umgearbeitete Auflage 1896. J. A. Barth, Leipzig (онайн [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.])
- 6., vollständig umgearbeitete Auflage 1899, 2 Bde. (Digitalisate: I, II)
- 7., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. 2 Bde. 1903 und 1904
- 8., vollständig umgearbeitete Auflage Bd. I—IV. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Johann Ambrosius Barth Verlag, Leipzig 1909—1915 (онлайн: Bd. I, II, III, IV)
- (mit Johannes Lange) 9., vollständig umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Bd. I, Allgemeine Psychiatrie, von Johannes Lange. Bd. II, Klinische Psychiatrie, Erster Teil, von Emil Kraepelin. Barth Verlag, Leipzig 1927.
- Вступ до психіатричної клініки / Einführung in die psychiatrische Klinik.
- (1. Auflage) Leipzig 1901 онлайн
- 3., völlig umgearb. Aufl., Leipzig 1916 онлайн
- 4., völlig umgearb. Aufl., 3 Bde., Leipzig, Johann Ambrosius Barth, 1921
- До психології кумедного / Zur Psychologie des Komischen. In: Philosophische Studien. Band 2, 1885, S. 128—160, 327—361 (онлайн [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]).
- Про вплив на деякі прості психічні процеси певних медикаментів / Ueber die Beeinflussung einfacher psychischer Vorgänge durch einige Arzneimittel. Fischer, Jena 1892 (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів).
- Про гігієну праці / Zur Hygiene der Arbeit. Fischer, Jena 1896
- Про мовні проблеми вві сні / Über Sprachstörungen im Traume. Engelmann, Leipzig 1906
- Століття психіатрії / Ein Jahrhundert Psychiatrie. Ein Beitrag zur Geschichte menschlicher Gesittung. Berlin 1918.
Т. Б. Дмитриева, В. Н. Краснов, Н. Г. Незнанов, В. Я. Семке, А. С. Тиганов. Психиатрия: национальное руководство. — Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 333. — 1000 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-9704-0664-9.