Емаскуляція

Емаскуля́ція чоловічої статі — це видалення як пеніса, так і яєчок (зовнішніх чоловічих статевих органів). Залежно від контексту, це може розглядатися як консенсусна модифікація тіла або неконсенсуальне калічення статевих органів.

Цей термін може також стосуватися більш загально до усього, що робить чоловіка менш мужнім.

Модифікація та каліцтво статевих органів

Ця стаття про видалення зовнішніх статевих органів. Про ізольоване видалення див. Видалення пеніса та Кастрація.

В історії

Європа

У середньовічній Європі емаскуляція застосовувалася як вид покарання. Іноді це робилося, коли людину вішали, тягали та чвертували — форма страти шляхом тортур.^[1] В XIX столітті на Росії, у секті скопці християнства проводили емаскуляцію (вихолощення), яку вони визначали як «велика печатка».^[2]

Східна Азія

У Стародавньому Китаї емаскуляція проводилася як покарання аж до династії Суй та династії Тан. Крім того, деякі чоловіки проходили процедуру, щоб обійняти посаду імператорського слуги чи бюрократа.^[3][4][5][6] В англійській мові слово євнух, як правило, використовується для позначення цих китайців, які зазнали емаскуляції, і їх часто називають «кастрованими», а не «емаскульованими». Що стосується династії Цін, емаскуляція все ще проводилася в Китаї. Чжен Хе, династія Мін, зазначила, що адмірал імперського флоту був кастрований ще хлопчиком. У XIX столітті, сини та онук повсталого Якуба Бега вижили, та були покарані шляхом емаскуляції та поневолення.^[7][8] Останнім імператорським євнухом був Сун Яотін, який помер у 1996 р.^[9] Для отримання додаткової інформації про емаскуляцію в Китаї дивіться статтю Євнухи в імперському Китаї.

Стародавні в'єтнамці прийняли китайську практику емаскуляції та використання євнухів як слуг і рабів монархії. Як повідомлялося, процедура була дуже болісною, оскільки видаляли як яєчка, так і пеніс.^[10] У 1838 р. Імператор В'єтнаму Мінь Мунг прийняв закон, згідно з яким можна було емаскулювати лише дорослих чоловіків з високим соціальним статусом. Врешті-решт, більшість євнухів виявилися чоловіками, які народилися з патологією статевих органів, а потім були передані владі.^[11][12] Наприкінці XIX століття французи використали існування євнухів у В'єтнамі, щоб принизити в'єтнамців.^[13] Для отримання додаткової інформації про емаскуляцію у В'єтнамі дивіться розділ кастрація у В'єтнамі.

Хітанський народ північно-східної Азії також прийняв китайську практику емаскуляції рабів.^[14]

Близький Схід та Африка

В арабській работоргівлі поневолених чоловіків та хлопців зі Східної Африки часто «кастрували» видаляючи пеніс та яєчка.^[15]

У сучасні дні

На Індійському субконтиненті, як повідомляється, деякі члени громад хіджра зазнають емаскуляції. Це називається нірван (nirwaan) і розглядається як обряд переходу.^[16]

У США чоловіки субкультури Нулло добровільно проходять емаскуляцію.^[17]

У Біблії

У Старому Завіті:

Ніхто, у кого яєчка розчавлені або у кого відрізаний чоловічий орган, не повинен входити до складу L.

— Повторення Закону 23: 1 (ESV):

(«…не ввійде до Господнього зібрання», за твердженням рабинів, це означає, що він не може одружитися з дочкою Ізраїля.)^[18][19]

Інші значення

Ширше значення слова емаскуляція вказувало на дії, що роблять чоловіка менш мужнім, у тому числі шляхом приниження. Це також може означати позбавлення будь-якої бадьорості чи ефективності. Це образне вживання стало більш поширеним, ніж буквальне значення. Наприклад: «William Lewis Hughes voted for Folkestone's amendment to Curwen's emasculated reform bill, 12 June 1809…»^[20]

У рослинництві видалення чоловічих (пилкових) частин рослини, здебільшого для контрольованого запилення та розмноження, також називається емаскуляцією.^[21]

Див. також

• Євнух
• Фемінізація (соціологія)
• Маскулінність
• Чжен Хе

Примітки

1. Bellamy, 1979
2. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Skoptsi [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
3. Vern L. Bullough (2001). Sterilization. Encyclopedia of birth control. ABC-CLIO. с. 248. ISBN 978-1-57607-181-6. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 січня 2011.
4. The Journal of the American Medical Association. Journal of the American Medical Association. 39 (1): 235. 1902. Процитовано 11 січня 2011.
5. Walter Scheidel (2009). Rome and China: Comparative Perspectives on Ancient World Empires. Oxford University Press. с. 71. ISBN 978-0-19-533690-0. Процитовано 11 січня 2011.
6. Guido Majno (1991). The Healing Hand: Man and Wound in the Ancient World. Harvard University Press. с. 254. ISBN 978-0-674-38331-9. Процитовано 11 січня 2011.
7. Translations of the Peking Gazette. 1880. с. 83. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 12 травня 2011.
8. The American annual cyclopedia and register of important events of the year ..., Volume 4. D. Appleton and Company. 1888. с. 145. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 12 травня 2011.
9. Chatterton, Jocelyn; Bultitude, Matthew. Castration; The eunuchs of Qing dynasty China; A Medical and Historical Review. De Historia Urologiae Europaeae. 15: 39—47. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 1 січня 2015.
10. Theo Ngoi (5 жовтня 2012). Chuyện 'tịnh thân' hãi hùng của thái giám Việt xưa [The fear of the "pure body" of the old Vietnamese eunuch]. Việt Báo. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2014.
11. Barbara Watson Andaya (2006). The Flaming Womb: Repositioning Women in Early Modern Southeast Asia. University of Hawaii Press. с. 177. ISBN 9780824829551. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
12. Alexander Woodside (1988). Vietnam and the Chinese Model: A Comparative Study of Vietnamese and Chinese Government in the First Half of the Nineteenth Century. Harvard Univ Asia Center. с. 66. ISBN 9780674937215. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
13. Peter N Stearns (2006). Aching for Beauty: Footbinding in China. Gender in World History. Taylor & Francis. с. 1. ISBN 9780203969892.
14. Barbara Bennett Peterson, ред. (2000). Empress Dowager Xiao. Notable Women of China: Shang Dynasty to the Early Twentieth Century. M.E. Sharpe. с. 259. ISBN 9780765619297. Процитовано 24 квітня 2014 — через Google Books.
15. Murray Gordon (1989). Slavery in the Arab World. Companions to Asian Studies. Rowman & Littlefield. с. 96. ISBN 9780941533300.
16. Nanda, Serena (1996). Hijras: An Alternative Sex and Gender Role in India. У Gilbert Herdt (ред.). Third Sex, Third Gender: Beyond Sexual Dimorphism in Culture and History. Zone Books. с. 373–418. ISBN 9780942299823.
17. Davis, Simon (16 жовтня 2014). "I Still Unload": This Man Is a "Nullo" Who Removed His Penis and Balls. Gawker. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2020.
18. Shulchan Aruch, Eben ha-Ezer 5:1
19. Ben Maimon, M. (1956). Guide for the Perplexed (English) (вид. 2nd). New York: Dover Publishers. с. 379.
20. Thorne R. (1986) History of Parliament online [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]. Accessed 12 April 2017
21. Hedhly, A.; Hormaza, J.I.; Herrero, M. (2009). Flower emasculation accelerates ovule degeneration and reduces fruit set in sweet cherry. Scientia Horticulturae. 119 (4): 455—457. doi:10.1016/j.scienta.2008.08.020.