Функція однієї чи кількох дійсних змінних називається диференційовною в точці, якщо в деякому околі цієї точки вона в певному сенсі досить добре наближається деякою лінійною функцією (відображенням). Дане лінійне відображення називається диференціалом функції в цій точці.
Якщо функція є диференційовною в кожній точці деякої множини, то вона називається диференційовною на цій множині.
У випадку функцій однієї змінної умова диференційовності еквівалентна умові існування похідної.
Нехай функція визначена в деякому околі точки і нехай . Функція називається диференційовною в точці (англ.differentiable), якщо приріст можна представити у вигляді:
.
де:
— стала. При фіксованій A не залежить від ; але коли відбувається зміна , A змінюється також,
Зв'язок між диференційовністю і частковими похідними
На відміну від функцій однієї змінної де диференційовність еквівалентна існуванню похідної, у випадку багатьох змінних залежність з частковими похідними трохи складніша. Справедливими є наступні твердження.
Якщо функція диференційовна в точці, то всі її часткові похідні і більш загально похідні за напрямком існують в цій точці.
Зворотнє твердження невірне. Прикладом може бути функція
для якої в точці (0, 0) існують похідні за всіма напрямками, зокрема і часткові похідні, але в цій точці функція не є диференційовною.
Якщо всі часткові похідні в точці існують і додатково є в ній неперервними то функція є диференційовною.
Умова неперервності часткових похідних не є необхідною для диференційовності. Наприклад у функції нижче обидві часткові похідні не є неперервні в точці (0, 0) але вона є диференційовною в цій точці