Гніт

• Гніт — важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Як правило, гнітом називають важкий дерев'яний кружок, яким накривають квашення і соління в бочках і діжках, з покладеним на нього каменем чи іншим важким предметом. Під гнітом у діжці з водою могли зберігати («гнітити») деякі продукти на зиму (вони називались «гніченими»)^[1][2][3]. Для притискування сіна чи соломи на возах використовувалась довга жердина-рубе́ль^[4], для притискання соломи на стріхах чи скиртах — зв'язані жердини-ключи́ни^[5].
• Гніт — насильний вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення^[1].
• Гніт — вогонь, розведений на припічку, коли в піч саджають хліб (щоб підрум'янити його). Це називалось «гнітити хліб»^[2][3].

Див. також

• Ґніт — стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах, а також горючий шнур.
• «Фитиль» («Ґніт») — радянський і російський кіножурнал.

Примітки

1. Гніт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Гніт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Гнітити // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
4. Рубель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Ключина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.