Глінка Дмитро Борисович

Глінка Дмитро Борисович
Глінка Дмитро Борисович
Прізвисько	ДБ (від Дмитро Борисович)
Народження	10 грудня 1917; Олександрів Дар, Криворізький волость, Херсонська губернія, УНР
Смерть	1 березня 1979 (61 рік); Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Освіта	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби	1937–1960
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Формування	9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
	Глінка Дмитро Борисович у Вікісховищі

Глі́нка Дмитро́ Бори́сович (нар. 10 грудня 1917 — пом. 1 березня 1979) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу (1943), полковник авіації (1951).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глінка.

Коротка інформація Глінка Дмитро Борисович, Прізвисько ...

Закрити

Народився 10 грудня 1917 року в селі Олександрів Дар (тепер в межах міста Кривий Ріг) Дніпропетровської області в родині шахтаря. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після закінчення неповної середньої школи працював на шахті імені МОПРа. Навчався в Криворізькому аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1939 році закінчив Качинську військову авіаційну школу.

Учасник Німецько-радянської війни з січня 1941 року. Бойовий шлях розпочав у Криму в складі 45-го винищувального авіаційного полку.

У травні 1942 року був збитий, отримав важке поранення й тривалий час перебував у шпиталі.

Воював у небі Кубані, під Харковом, Яссами, на Сандомирському плацдармі. Закінчив війну в небі Німеччини.

Особливо помічник командира 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту старший лейтенант Д. Б. Глінка відзначився в небі Кубані, здійснивши 146 бойових вильотів і знищивши при цьому 15 літаків ворога. Після перетворення полку на 100-й гвардійський винищувальний, гвардії капітан Д. Б. Глінка збільшив свій бойовий рахунок до 29 перемог у 62 повітряних боях.

Всього за роки війни здійснив понад 300 бойових вильотів, у більш, як 100 повітряних боях знищив 50 літаків ворога (з них 9 — на Як-1, решта — на «Аерокобрі»).

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Командував авіаційним полком, був заступником командира винищувальної авіаційної дивізії.

З 1960 року — в запасі. Мешкав у Москві. Працював у цивільній авіації.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Помер 1 березня 1979 року. Похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 45-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант Глінка Дмитро Борисович за 146 бойових вильотів і 15 особисто збитих літаків ворога удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 906).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку гвардії капітан Глінка Дмитро Борисович за 29 особисто збитих ворожих літаків у 62 повітряних боях нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 9/II).

Нагороджений орденом Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки й медалями.

В селі Рахманівка, що нині входить до складу міста Кривий Ріг, встановлено бронзове погруддя Героя, а також поіменовано вулицю на його честь, про що встановлено пам'ятну стелу.