Георг Фрідріх Пухта

Георг Фрідріх Пухта (нім. Georg Friedrich Puchta, 31 серпня 1798, Кадольцбург — 8 січня 1846 Берлін) — німецький юрист, послідовник Ф. Савіньї, представник історичної школи права.

Георг Фрідріх Пухта
нім. Georg Friedrich Puchta
Народився	31 серпня 1798(1798-08-31)[1][2][…] Кадольцбург, Фюрт, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[3]
Помер	8 січня 1846(1846-01-08)[1][2][…] (47 років) Берлін, Королівство Пруссія[3]
Країна	Баварське курфюрство  Баварське королівство
Діяльність	правник, історик права, викладач університету, суддя
Галузь	правознавство
Alma mater	Університет Ерлангена—Нюрнберга
Науковий ступінь	доктор праваd (1820)
Науковий керівник	Christian Friedrich von Glückd
Знання мов	німецька[1][4]
Заклад	Лейпцизький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Марбурзький університет, HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга
Членство	Burschenschaft der Bubenreutherd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Батько Пухти, Вольфганг Генріх Пухта (1769–1845), був юристом і окружним суддею. З 1811 по 1816 рік молодий Пухта відвідував гімназію в Нюрнберзі, де познайомився з працями Гегеля і захопився гегельянством, а в 1816 році він відправився в університет Ерлангена. Отримавши ступінь доктора, він влаштувався там у 1820 році як приват-доцент, а в 1823 році отримав звання екстраординарного професора права. У 1828 році він був призначений ординарним професором римського права в Мюнхені; у 1835 році зайняв кафедру римського та церковного права в Марбурзі. Він залишив цю посаду в Лейпцигу в 1837 році, а в 1842 році став наступником видатного юриста Фрідріха Карла фон Савіньї в Берлінському університеті.

У 1845 році Пухта став членом Державної ради і законодавчої комісії.^[5]

Внесок

Праці Пухти включають Lehrbuch der Pandekten, в якому він з’ясовував догматичну сутність давньоримського права, і Kursus der Institutionen, що дало чітке уявлення про органічний розвиток права у стародавніх римлян. Іншими роботами були Das Gewohnheitsrecht і Einleitung in das Recht der Kirche. Kleine zivilistische Schriften Пухти, збірка з 38 нарисів про різні галузі римського права, була опублікована посмертно в 1851 році.^[5]

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
3. Пухта Георг Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
4. CONOR.Sl

   d:Track:Q16744133
5. Georg Friedrich Puchta | Legal scholar, Prussian reformer, Historian | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 серпня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.

Посилання

• Пухта Г. Ф. [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 203. — ISBN 966-7492-05-2.
• Георг Фрідріх Пухта // в книзі: Попенко Я. В., Гапотій В. Д., Куйбіда Є. О. Історія держави і права зарубіжних країн (Стародавній світ та доба Середньовіччя). Вид-во МДПУ ім. Б.Хмельницького, Мелітополь. 2015.  — С. 15.
• Puchta, Georg // Allgemeine Deutsche Biographie [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Hans-Peter Haferkamp. Georg Friedrich Puchta // Enzyklopädie zur Rechtsphilosophie [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]