Loading AI tools
українська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гаккебуш Любов Михайлівна (нар. 14 (26) вересня 1888, Немирів — 28 травня 1947, Київ) — українська драматична акторка, професорка, перекладачка, вчителька, народна артистка УРСР (з 1943 року), дворянка. Дружина Василя Василька.[1] Мати режисера Валерія Гаккебуша, сестра вченого-психіатра Валентина Гаккебуша. Перша виконавиця ролі леді Макбет на українській сцені.[2]
Любов Михайлівна Гаккебуш | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 14 (26) вересня 1888 Немирів | |||
Померла | 28 травня 1947 (58 років) Київ | |||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | акторка | |||
Відомі учні | Смолярова Олександра Захарівна | |||
Заклад | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
Партія | КПРС | |||
Чоловік | Василь Василько (Миляїв) | |||
Діти | Валерій Гаккебуш | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Любов Михайлівна Гаккебуш у Вікісховищі | ||||
Народилась 14 (26 вересня) 1888 року в Немирові. В 1896–1905 роках навчалась в Інституті шляхетних дівчат в Києві. В 1914 році закінчила історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. 18 жовтня 1917 року дебютувала на сцені Державного національного театру в Києві у ролі Панночки («Осінь», О. Олеся).
1922 року працювала в трупі Мандрівного театру «Каменярі», який діяв під керівництвом В. Василька.[3]
Працювала у театрі Леся Курбаса «Березіль», Донецькому українському музично-драматичному театрі, театрах Вінниці, Одеси, Києва. З 1919 року вела педагогічну роботу у різних театральних студіях, у Харківському музично-драматичному інституті.
Член КПРС з 1943 року. Після 1944 року оселилася в Києві. У 1944–1947 роках викладала в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Зосередилася на перекладацькій діяльності. Зробила 32 переклади п'єс з російської та французької мов, зокрема автор перекладів українською мовою Мольєра, Горького («Міщани»), Треньова, Афіногенова, Ромашова.
Померла 28 травня 1947 року. Похована в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд № 1; автори надгробку — скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова; встановлений в 1971 році)[4].
За 30 років сценічної діяльності зіграла у виставах:
По закінченні війни, коли влада не раз пригадувала Іванові Кавалеридзе перебування під німецькою окупацією, а київська кіностудія виселила його зі службової квартири. Майстра прихистила Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.[5]
В Києві на будинку № 17 по вулиці Великій Житомирській, де жила актриса в 1938–1947 роках в 1970 році встановлено меморіальну дошку (граніт, барельєф: скульптор І. П. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.