Loading AI tools
італійський письменник, політичний діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Габріеле д'Аннунціо (італ. Gabriele D'Annunzio, псевдонім, справжнє прізвище Рапаньєтта (Rapagnetta); 12 березня 1863, Пескара, провінція Абруццо — 1 березня 1938) — італійський драматург, поет, політичний діяч італійського націоналістичного та профашистського напрямку.
Габрієле Д'Аннунціо | |
---|---|
італ. Gabriele D’Annunzio | |
Ім'я при народженні | Габріеле Рапаньєтта |
Псевдо | Габрієле Рапаньєтта |
Народився | 12 березня 1863 Абруццо в місті Пескара. |
Помер | 1 березня 1938 (74 роки) власна садиба Віттореале на озері Гарда (Ломбардія). ·ускладнення інсульту |
Поховання | Vittoriale degli italianid |
Країна | Королівство Італія |
Місце проживання | Італія |
Діяльність | поет, прозаїк, драматург, політичний діяч. |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца і Convitto Nazionale Cicogninid |
Знання мов | італійська[1][2] |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | Королівська академія французької мови і літератури Бельгії (1 березня 1938)[3] і Академія делла Круска |
Роки активності | 1915 — 1938 |
Magnum opus | Il Piacered, Le vergini delle rocced, Francesca da Riminid, The Intruderd і The Dream of a Spring Morningd |
Титул | Prince of Montenevosod |
Посада | член Палати депутатів Королівства Італіяd[4] |
Військове звання | лейтенант-полковник і рядовий |
Партія | Historical Rightd, Historical Far Leftd і Italian Nationalist Associationd |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | Maria Hardouind |
Діти | Mario D'Annunziod, Gabriellino D'Annunziod, Ugo Veniero D'Annunziod, Renata D'Annunziod і Gabriele Cruillasd |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0195339 |
Навчання і становлення як особи припало на роки пошуків у суспільстві Італії, щойно об'єднаної в єдину державу після століть розмежованих італійських князівств. Як висловився один політичний діяч того часу: «Італія вже єдина держава, справа тепер зробити єдину націю». У ці часи Габріеле поділяв захоплення італійським націоналізмом, відновленням міфічної величі Італії тощо.
Д'Аннунціо ще до початку 20 століття мав репутацію найвідомішого італійського літератора. Перше російське видання Д'Аннунціо вийшло з друку 1893 року (переклад роману «Цнотливий»). Цікаво, що перше видання збірки творів письменника в Російській імперії вийшло у світ в Україні (Київ, 1904 рік). На той час він мав шалену популярність і як письменник, і як драматург. Вистава про трагічне кохання «Франческа да Ріміні» за драмою Д'Аннунціо справила сильне враження на молоду Віру Холодну, майбутню зірку німого кіно.
З роками письменник переходить у політику. У 1915—1918 він брав участь у Першій світовій війні (в авіації, пізніше в піхоті). Після закінчення війни — один із лідерів італійського націоналістичного руху, пов'язаного з народженням фашизму. З 1919 року підтримував Беніто Муссоліні.
Серед найрішучіших політичних вчинків — провід у військовому захопленні югославського міста Рієка (італійці називали його Фіуме). Д'Аннунціо оголосив себе військовим керманичем і був фактично диктатором загарбаної «республіки Фіуме» з 12 вересня 1919 до грудня 1920 року.
Габріеле д'Аннунціо був серед прихильників італійських фашистів, виправдовував їхні колоніальні наміри й загарбання в Абісинії (тепер Ефіопія). Він отримав від лідерів італійського фашизму титул князя (у 1924) і посаду голови Королівської академії наук Італії (у 1937).
Д'Аннунціо помер у 1938 від ускладнень інсульту у власній садибі Віттореале на озері Гарда (Ломбардія). Політичний режим Муссоліні влаштував йому величне поховання.
Габрієле д'Аннунціо роками мав близькі стосунки з маркізою Касаті, відомою особою й іконою доби декадансу. Багата й ексцентрична в поведінці, Луїза Касаті дивувала багатими вечірками, чудернацькими сукнями й учинками, носила живих змій замість коштовностей. Маркіза була першою у світі католичкою, що отримала від Ватикану дозвіл на розірвання офіційного шлюбу з чоловіком, з яким давно не жила. Вона була меценаткою та моделлю багатьох художників, серед яких Кес ван Донген, Жан Кокто, Джакомо Балла, Ігнасіо Сулоага, Павло Трубецький, Джованні Болдіні тощо.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.