Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вільге́льм I (нім. Wilhelm I.; 22 березня 1797 — 9 березня 1888) — перший німецький імператор (1871—1888), сьомий прусський король (1861—1888). Маркграф бранденбурзький (1861—1888). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Другий син прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Молодший брат короля Фрідріха-Вільгельма IV. Батько імператора Фрідріха III, дід останнього німецького імператора Вільгельма II. Дядько російського царя Олександра ІІ. Учасник Наполеонівських війн (1814—1815), зокрема битви при Ватерлоо. Успішно придушив революційні виступи Берліні (1848). Принц-регент при своєму братові (1858—1861). Президент Північнонімецького союзу (1867—1871). За допомоги канцлера Отто фон Бісмарка завершив об'єднання Німеччини (1871). Коронувався імператором у Версальському палаці, де було проголошено створення Німецької імперії (1871). Підтримував мілітарно-консервативний курс канцлера за винятком його антикатолицької політики. Після замахів на своє життя схвалив прийняття законів проти соціалістів (1878). Був популярним серед більшості німців за свою побутову простоту і суворість, вважався уособленням «старої Пруссії»[2]. Помер у Берліні. Похований у Шарлоттенбурзькому палаці. Прізвисько — «картечний принц» (нім. Kartätschenprinz; за використання артилерії у придушенні революції).
| Вільгельм I нім. Wilhelm I. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 18 січня 1871 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коронація: | 18 січня 1871 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | започатковано | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 січня 1861 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Фрідріх-Вільгельм IV | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | нім. Wilhelm I. Friedrich Ludwig von Hohenzollern | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: |
22 березня 1797 Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: |
9 березня 1888 (90 років) Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | mausoleum of Charlottenburg Parkd[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Пруссія і Німецька імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія: | Прусська унія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід: | Гогенцоллерни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Фрідріх-Вільгельм III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Луїза (королева Пруссії) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шлюб: | Августа Саксен-Веймар-Айзенахська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти: | Фрідріх III, Луїза Прусська і Agnes Dettmand | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Другий син Фрідріха-Вільгельма III, Вільгельм не вважався потенційним спадкоємцем престолу, тому здобув посередню освіту. Він служив в армії з 1814, бився проти Наполеона, і був, як про нього говорили, дуже хоробрим солдатом. Він також став чудовим дипломатом, беручи участь в дипломатичних місіях після 1815. У 1848 він успішно придушив повстання проти його старшого брата, короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма IV.
У 1857 Фрідріх-Вільгельм IV переніс інсульт і до кінця життя був розумово недієздатний. У січні 1858 Вільгельм став принцом-регентом свого брата в Прусському королівстві.
2 січня 1861 Фрідріх-Вільгельм IV помер і Вільгельм зійшов на трон як Вільгельм I Прусський.
Він успадкував конфлікт між королем і ліберальним парламентом. Його вважали політично за нейтральну людину, оскільки він втручався в політику менше, ніж його брат. Проте, він знайшов консервативне вирішення конфлікту: призначив Отто фон Бісмарка прем'єр-міністром. Згідно з прусською конституцією, прем'єр-міністр підкорявся суто королю, а не парламенту. Бісмарк сприймав роботу на цій посаді як васальний обов'язок щодо сеньйора. Проте саме Бісмарк реально управляв політикою, як внутрішньою, так і зовнішньою.
Після Франко-прусської війни Вільгельм був оголошений німецьким імператором у Франції 18 січня 1871 в Версалі, в палаці Людовіка XIV.
Після цієї церемонії Північнонімецький союз (1867–1871) був перетворений в Німецьку Імперію (нім. Deutsches Reich, «Німецький Райх», 1871–1945).
Імперія була федеральною; імператор був головою держави і президентом (першим серед рівних) федеральних монархів (королі Баварії, Вюртемберга, Саксонії, великі герцоги Бадена і Гессена та ін., у тому числі сенати вільних міст Гамбурга і Бремена). Вільгельм прийняв титул «Німецький імператор» неохоче, він волів би іменуватися «Імператором Німеччини», але цей титул не діяв на федеральних монархів.
У своїх мемуарах Бісмарк описував Вільгельма як старомодного, ввічливого джентльмена, прусського офіцера, з хорошим відчуттям здорового глузду, але таким, що піддається «жіночому впливу».
У 1829 році Вільгельм одружився із Августою Саксен-Веймар-Айзенаською (1811–1890), дочкою великого герцога Карла-Фрідріха Саксен-Веймарського і великої княгині Марії Павлівни. У цьому союзі народилося двоє дітей:
Жодному іншому монарху не було споруджено так багато пам'ятників, як Вільгельму I. Перша кінна статуя тоді ще тільки короля Пруссії Вільгельма була створена берлінським скульптором Фрідріхом Драке в 1867 році. Прусський інститут пам'ятників нарахував 63 скульптурних статуї, що зображують кайзера на коні, 231 — стоячи, 5 — сидячи і 126 бюстів Вільгельма I
У 1873—1874 рр. німецька китобійна експедиція на судні Grönland, капітаном якого був Едуард Даллман зазначила на мапі Антарктики цілий архіпелаг островів, який отримав ім’я Кайзера Вільгельма (Архіпелаг Вільгельма). В цьому архіпелагу знаходяться Аргентинські острови, де розміщена УАС "Академік Вернадський"[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
