Віллем де Сіттер
дослідник / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Віллем де Сіттер?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Віллем де Сіттер (нід. Willem de Sitter; 6 травня 1872 — 20 листопада 1934) — голландський математик, фізик і астроном.
Віллем де Сіттер | |
---|---|
нід. Willem de Sitter | |
Народився | 6 травня 1872(1872-05-06)[1][2][…] Снек, Фрисландія, Нідерланди[3] |
Помер | 20 листопада 1934(1934-11-20)[1][2][…] (62 роки) Лейден, Південна Голландія, Нідерланди[3] |
Поховання | Westerveldd[4] |
Країна | Нідерланди[5] |
Діяльність | астроном, математик, фізик, викладач університету |
Alma mater | Гронінгенський університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Гронінгенський університет Лейденський університет[5] Гронінгенський університет[3] |
Посада | ректор Лейденського університетуd |
Науковий керівник | Якобус Корнеліус Каптейн |
Аспіранти, докторанти | Jan Woltjerd[6] Віллем Гендрік ван ден Бос[7] Дірк Брауер[6] Simon Cornelis van Veend[6] Simon Cornelis van Veend[6] Coert Hendrik Hinsd[6] Pieter Kremerd[6] August Juliaan Leckied[6] |
Членство | Нідерландська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук МАС[8] Національна академія наук США |
Діти | Aernout de Sitterd Ulbo de Sitterd |
Нагороди | |
Автограф | |
Віллем де Сіттер у Вікісховищі |
Родився в Снеку. Освіту здобув у Гронінгенському університеті. Після двох років роботи обчислювачем в обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка) в 1899—1907 був асистентом у Астрономічної лабораторії в Гронінгені. У 1908 став професором астрономії в Лейденському університеті, з 1919 — директор Лейденський обсерваторії.
Наукові роботи відносяться до позиційної астрономії і небесної механіки, фотометрії зірок і космології. Більше 30 років вивчав супутники Юпітера. Обробив довгі ряди їхніх геліометричних вимірювань, отримані в обсерваторії на мисі Доброї Надії, сам виконав багато спостережень; розробив нову теорію руху супутників, яка враховує стиснення Юпітера, сонячні збурення й взаємні збурення супутників; отримав нові елементи їхніх орбіт. Теорія де Сіттера використовується для розрахунку руху супутників Юпітера.
Де Сіттер виконав великий об'єм фотометричних вимірювань зірок на різних галактичних широтах і в 1904 встановив систематичні розходження в кольорі між зірками поблизу Чумацького Шляху і поблизу галактичного полюса, які згодом були пояснені концентрацією ранніх зірок у галактичній площині. Низка робіт присвячена узгодженням різних астрономічних сталих; вивчав нерівномірність обертання Землі, пояснив уповільнення обертання припливним тертям. Поряд з А. Ейнштейном в 1917 поклав початок застосуванню теорії відносності до космологічної проблеми. Провів перше повне обговорення астрономічних наслідків загальної теорії відносності. Створив одну з перших релятивістських космологічних теорій, яка передбачала можливість швидких рухів космічних об'єктів і послужила відправною точкою пізніших теорій Всесвіту, що розширюється.