Військова історія США
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Військова історія Сполучених Штатів — історія війн та розвитку військової справи у Сполучених Штатах Америки, що налічує майже два з половиною століття та невід'ємно пов'язана з історією становлення та відбудови держави та створення американської нації. Інституції, на які покладався захист політичних та економічних інтересів США, прав та свободи тамтешнього населення, споконвічно об'єднували як військові, так і цивільні структури, організації й установи. Протягом багатьох десятиліть від часів заснування 13 колоній на східному берегу США, початку боротьби колоністів за незалежність від британської корони (1775—1783), крізь найкривавішу та виснажливу Громадянську війну (1861—1865) за становлення нації, глобальні Першу та Другу світові війни, Холодну війну з протистоянням світових систем у Кореї, В'єтнамі, на Близькому Сході та до сучасної війни проти тероризму кувалась військова міць Сполучених Штатів, яка дозволила їй стати найпотужнішою військовою державою у світі.
Історія американського війська та участі її вояків у війнах, у яких воно брало участь, величезна, складна та контроверсійна, й має багато вирішальних прикладів як позитивного, так і негативного впливу на американське суспільство та історію держави. Історія збройних сил США, що за вживаною у державі традицією становить усталений термін «військовики», охоплює історії розвитку її армії, флоту, повітряних сил та морської піхоти, які підкоряються міністерству оборони США, а також берегової охорони, що перебуває під владою міністерства національної безпеки. У відповідності до Конституції Верховним головнокомандувачем Збройних сил США є Президент країни, який керує ними через секретаря оборони та об'єднаний комітет начальників штабів. Він також є вищим військовим керманичем міліції штатів та частин Національної гвардії. Губернатори штатів мають право контролю над сухопутним та повітряним компонентами Національної гвардії.
У 1775 році континентальний конгрес заснував Континентальну армію й на чолі її поставив генерала Джорджа Вашингтона. Протягом декількох років через поразки та перемоги народжена армія за підтримки міліції, французьких армії та флоту, іспанських ВМС билася проти військ британської корони, поки в 1781 році остаточно не розгромила противника та не здобула для колоністів Америки вирішальну перемогу. У 1789 році нова Конституція визначила Президента головнокомандувачем своїх збройних сил, із залишенням права Конгресу оголошувати війну.