Всеволод Олександрович

Все́волод Олекса́ндрович (? — після 1245) — князь белзький (1241—1245). Представник Волинської гілки дому Мономаховичів з династії Рюриковичів. Єдиний син белзького князя Олександра Всеволодовича. Кузен руського короля Данила Романовича. Брав участь у битві під Ярославом на боці Данила (1245). Інформація про дружину відсутня. Мав єдину доньку — Гремиславу, згодом видану за опольського князя Болеслава І^[1]. Прадід опольського князя Володислава ІІ, який після вигасання династії Романовичів у Руському королівстві керував його землями як «господар і дідич Руської землі»^[2].

У Вікіпедії є статті про: Всеволод та Всеволод Олександрович (значення).

Всеволод Олександрович
Князь Белзький
1241 — 1245
Попередник:	Олександр Всеволодович
Наступник:	Лев I Данилович
Народження:	невідомо
Смерть:	Після 1245
Рід:	Рюриковичі, Мономаховичі
Батько:	Олександр Всеволодович
Мати:	N Володимирівна
Діти:	Гремислава

Імена

• Все́волод Олекса́ндрович — в українській історіографії з іменем по батькові.
• Все́волод ІІІ — у західній історіографії з номером правителя
• Всесла́в ІІІ Белзький — за назвою князівства.

Біографія

Точний рік і місце народження Всеволода невідомі. Він був сином белзького князя Олександра Всеволодовича від доньки великого князя київського Володимира Рюриковича.

17 серпня 1245 року Всеволод брав участь у Ярославській битві на боці волинського князя Данила Романовича проти сил угорців, поляків та галицької боярської опозиції на чолі з Ростиславом^[3]. В ході битви Всеволод допомагав двірському Андрію стримувати сили Ростислава, але змушений був відступити до Сяну, до стану Данила. Літопис так описує ті події:

Ростислав, отож, виладнавшись до бою, перейшов глибокий яр,— він бо йшов супроти Данилового полку,— але Андрій-двірський постарався, щоб він не зітнувся з Даниловим полком. Прискоривши хід, Андрій зітнувся з військом Ростиславовим кріпко: списи так ламалися об броню, наче це були удари грому, і з обох же сторін многі, упавши з коней, померли, а інші поранені були сильними ударами списів. Данило тоді послав на поміч йому, Андрієві, двадцять вибраних мужів. І хоча боярин Василій Глібович і князі Всеволод Олександрович та Мстислав Глібович, не маючи змоги помогти Андрієві, побігли обидва назад до Сяну, але Андрій, що зостався з невеликою дружиною, в'їжджаючи, кріпко боровся з ними^[4].

Дата й місце смерті Всеволода не відомі. Войтович припускає, що він помер після 1245 року.

Сім'я

Докладніше: Рюриковичі та Волинські Мономаховичі

• Батько: Олександр (?—після 1234), князь белзький (1195—1208, 1215—1233), володимирський (1208, 1209—1215)
• Мати: N Володимирівна, донька великого київського князя Володимира Рюриковича
• Дружина: невідома
• Донька: Гремислава (після 1284—після 1302) ∞ Болеслав I, князь опольський

Родовід

4. Всеволод, князь володимирський

2. Олександр, белзький князь

5. NN

1. Всеволод, белзький князь

6. Володимир, київський князь

3. N Володимирівна, київська князівна

7. NN

Примітки

1. Войтович 2006: 503, 511.
2. Мельник І. Шлюб для заснування династії [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 17.02.2016.
3. ПСРЛ, Т. 2. Стб. 798—799.
4. Літопис руський... 1989: 403.

Джерела

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
• Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
• Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква, 2006.