Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170–1195) та володимирський (1187–1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.
| Всеволод Мстиславич | ||
| ||
|---|---|---|
| 1187 — 1188 | ||
| Попередник: | Роман Великий | |
| Наступник: | Роман Великий | |
| ||
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: |
квітень 1195 Белз | |
| Рід: | Волинські Мономаховичі | |
| Батько: | Мстислав Ізяславич | |
| Мати: | Агнешка Болеславна | |
| Діти: | Олександр, Всеволод, Гремислава | |
Біографія
Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.
Після першого вокняжіння Романа в Галичі (1188) Всеволод посів володимирський стіл, як наступний за старшинством брат, але Роману не вдалося там утриматися і він повернувся на Волинь. За цей час Всеволод укріпився у Володимирі. Спроба Романа повернути престол за допомогою поляків не увінчалася успіхом, і лише після втручання тестя Романа, Рюрика Ростиславича, князя овруцького і співправителя великого князя київського Святослава Всеволодовича, Всеволод поступився.
Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.
Родина
- Діти:
- Олександр (?—після 1234), князь белзький (1195—1208, 1215—1233), володимирський (1208, 1209—1215)
- Всеволод (?—після 1215), князь червенський (1207—1212), белзький (1211—1215)
- Олена (бл. 1170—?) ∞ Казимир II, польський князь
Версія за 18:59, 30 липня 2019 (ред.)
Andriy.vBot (обговорення | внесок)
м (Робот: видалення шаблону: Правителі України)
← Попереднє редагування
(Не показані 12 проміжних версій 4 користувачів)
| Всеволод Мстиславич | |
|---|---|
| Князь Волинський | |
| Початок правління: | 1187 |
| Кінець правління: | 1188 |
| Інші титули: | Князь Белзький |
| Попередник: | Роман Великий |
| Наступник: | Роман Великий |
| Дата народження: | невідомо |
| Дата смерті: | 1195 |
| Діти: | Олександр, Всеволод, Гремислава |
| Династія: | Рюриковичі, Мономаховичі |
| Батько: | Мстислав Ізяславич |
Все́волод Мстисла́вич (?—1195) — третій син Мстислава Ізяславича, молодший брат Романа Мстиславича. Князь белзький (1170-1195) та володимирський (1187—1188). Помер у квітні 1194 року і був похований у Володимирі в соборі Богоматері. Запис у Києво-Печерському пом'янику дозволяє припускати, що його хрестильним іменем було Дмитро.
Життєпис
Після смерті батька разом з братами втримав західні райони Волинського князівства (Роман став володимирським князем, Всеволод — белзьким, Святослав — берестейським і Володимир — Червенським), хоча і брав участь у військових акціях свого дядька, Ярослава Луцького, на початку 1170-х років у його боротьбі за Київ. Після смерті двох молодших братів Берестя відійшло до володимирського уділу, а Червен — до Белзького князівства.
Друга фаза боротьби Романа за Галич (1199) мала місце вже після смерті Всеволода, але завдяки його короткочасному князювання у 1188 році сини Всеволода змогли успішно претендувати не лише на отчизну, Белзьке князівство, а й на волинський престол після загибелі Романа (1205), до того ж маючи перевагу у віці перед його малолітніми синами.
Родина
Залишив двох синів:
Також вважають, що мав дочку Олену, напівлегендарну засновницю Підгорецького монастиря. За легендою, вона загинула 1180 року при обороні міста Пліснеська від половців. Ймовірне місце її загибелі у дитинці Пліснеського городища донині має назву «Оленин парк». У сучасній церкві Підгорецького монастиря, що лежить біля городища, збереглась мармурова плита 1706 року з латинським написом «Gelsissima Principissa Helena * M * Ducis Wsewoldi filia * anno 1180 * hoc monasterium primo fundavit…» («Вдячна княжна Олена, дочка князя Всеволода, 1180 року цей монастир вперше заснувала»)[1][2].
Родовід
| 8. Мстислав І, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| 4. Ізяслав ІІ, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| 9. Христина, шведська принцеса | ||||||||||||||||
| 2. Мстислав ІІ, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| 10. Конрад III, король Німеччини | ||||||||||||||||
| 5. Агнеса, німецька принцеса | ||||||||||||||||
| 11. Ґертруда з Комбурґа | ||||||||||||||||
| 1. Всеволод, князь Володимирський | ||||||||||||||||
| 12. Владислав I, польський князь | ||||||||||||||||
| 6. Болеслав III, польський князь | ||||||||||||||||
| 13. Юдіта, чеська князівна | ||||||||||||||||
| 3. Агнешка, польська князівна | ||||||||||||||||
| 14. Гайнріх з Берґу | ||||||||||||||||
| 7. Соломія з Берґу | ||||||||||||||||
| 15. Аделайда з Мохенталю | ||||||||||||||||
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
