Вибори до Національної конституційної асамблеї Австрії (1919)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вибори до Національної конституційної асамблеї пройшли в Австрії 16 лютого 1919 року.[1]
‹ 1911 1920 › | ||||
Вибори до Національної конституційної асамблеї Австрії (1919) Усі 170 місць у Національній конституційній асамблеї | ||||
16 лютого 1919 Явка: 2 997 534 (84.49 %) | ||||
Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
---|---|---|---|---|
Лідер | Карл Зейц | Йодок Фінк | ||
Партія | Соціал-демократична партія Австрії | ХС та союзники | Німецькі націоналісти | |
Виграно місць | 72 | 69 | 26 | |
Голосів виборців | 1,211,393 | 1,068,259 | 547,058 | |
Відсоток | 40.76 % | 35.94 % | 18.41 % | |
Результати виборів із зазначенням місць, здобутих округом. Виборчі округи заштриховані відповідно до партії, яка посіла перше місце. Представники були призначені в заштрихованих областях (Південний Тіроль і Нижня Штирія), де вибори не відбулися. | ||||
Соціал-демократична робітнича партія стала найбільшою партією, вигравши 72 з 170 місць.[2] Партію значною мірою підтримував робітничий клас, тоді як фермери та середній клас голосували переважно за Християнсько-соціальну партію, яка виступала проти аншлюсу.[3] Явка виборців склала 84,4 %. Оскільки Чехословаччина не дозволила своєму населенню взяти участь у виборах, а Італія та Югославія отримали контроль над Південним Тіролем (в результаті Лондонської угоди 1915 року) та Нижньою Штирією (після прикордонних конфліктів), відповідно, голосування проводилося лише в невеликих районах частини тих відповідних територій, а представники натомість призначалися пропорційно до загальної частки голосів партій.
Перше засідання асамблеї відбулося 4 березня 1919 року. Судето-німецькі соціал-демократи організували серію демонстрацій на підтримку свого права на самовизначення. У семи містах 54 особи були вбиті та ще 84 поранені чеськими військовими та поліцією.[4]