Буський район

Бу́ський райо́н — колишній район України на північному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Буськ (старовинна назва Бужськ). Знаходиться за 51 км від м. Львова, уздовж сучасної автостради E40 (Київ-Чоп). Населення становить 46 244 особи (на 1 січня 2019). Площа району 856 км². 83 населених пункти (1 місто, 2 селища, 80 сіл) входять до складу міської (Буської), двох селищних (Красненської, Олеської) та 24 сільських рад.

Буський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті  Львівська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Львівська область
Код КОАТУУ:	4620600000
Утворений:	8 вересня 1966
Населення:	▬ 46 244 (на 1.01.2019)
Площа:	856 км²
Густота:	54.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-3264
Поштові індекси:	80500—80565
Населені пункти та ради
Районний центр:	Буськ
Міські ради:	1
Селищні ради:	2
Сільські ради:	24
Міста:	1
Смт:	2
Села:	80
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Глова Богдан Володимирович
Голова РДА:	Коваль Олег Васильович[1]
Вебсторінка:	Буська РДА Буська райрада
Адреса:	80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Львівська, 2
Мапа
Буський район у Вікісховищі

Географія

	Радехівський район
Кам'янка-Бузький район		Бродівський район
Пустомитівський район	Золочівський район

Історія

17 січня 1940 року утворено Буський район.

У 1959 році до Буського району включені частини території ліквідованих Красненського району і Новомилятинського районів^[2].

У 1962 році до складу району увійшов Олеський район. Так, у 1963 р. район був ліквідований. У кінці 1966 р. Буський район почав заново функціонувати.

Історія Буська

Про Буськ як першу письмову згадку йдеться у літописній оповіді «Повість временних літ» (1097 р.). Місто згадується як таке, що вже існувало. Від цього часу і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства.

У другій половині XIV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі. На початку XV ст. воно стало важливим торговельним і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав Магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший, і тому почав символізувати цей край.

Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з другої половини XV ст.

Вигідне розташування значною мірою сприяло швидкому його відродженню. У 1539—1641 рр. з'явилась перша папірня, на папері якої надруковано «Острозьку Біблію» (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті — цехи кушпірський, кравецький, пивоварний. Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти обмежень польських феодалів. У 1772 р., після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918 р.

З 1919 по 1939 Буськ, як і вся Західна Україна, перебував під владою Польщі. У вересні 1939 р. місто стало радянським, органи влади націоналізували підприємства, конфіскували поміщицькі землі. 1 липня 1941 р. місто захопили німецькі війська, які завдали Буську великих збитків. 18 липня 1944 р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА.

У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Буського району

Адміністративно-територіальний устрій Буського району охоплював 1 міську раду, 2 селищні ради та 24 сільські ради, що об'єднували 93 населені пункти і підпорядковані були Буській районній раді. Адміністративним центром — місто Буськ^[3].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	23 681	5061	3638	7348	4692	2795	147
Жінки	27 188	4876	3590	6872	5724	5619	507
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 147  85 + 507  203  80-84 627  499  75-79 1364  943  70-74 1777  1150  65-69 1851  1145  60-64 1799  904  55-59 1125  1173  50-54 1311  1470  45-49 1489  1985  40-44 1895  1905  35-39 1781  1783  30-34 1608  1675  25-29 1588  1626  20-24 1644  2012  15-20 1946  2050  10-14 1920  1725  5-9 1676  1286  0-4 1280

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	50427	99,13 %
росіяни	280	0,55 %
поляки	75	0,15 %
білоруси	22	0,04 %
інші	67	0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	50546	99,36 %
російська	239	0,47 %
польська	22	0,04 %
білоруська	13	0,03 %
угорська	10	0,02 %
інші	41	0,08 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Буського району було створено 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 80,67 % (проголосували 29 706 із 36 826 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,55 % (19 473 виборців); Юлія Тимошенко — 16,74 % (4 974 виборців), Олег Ляшко — 7,27 % (2 161 виборців), Анатолій Гриценко — 4,55 % (1 351 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,63 %.^[6]

31 березня 2019 року відбулися Президентські вибори України. Явка на виборах складала — 73,03 % (проголосували 23 608 із 32 326 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,64 % (6 933 виборців); Юлія Тимошенко — 20,48 % (4 791 виборців), Анатолій Гриценко — 19,43 % (4 544 виборців), Володимир Зеленський — 11,66 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 6,43 % (1 503 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів.^[7]

Див. також

• Пам'ятки архітектури Буського району
• Пам'ятки історії Буського району
• Пам'ятки монументального мистецтва Буського району

Галерея

• 
  Палац графа Бадені 19 ст у Буську
• 
  Дерев'яна церква св. Параскеви у Буську
• 
  Храм святого архістратига Михаїла в селі Кути

Примітки

1. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 545/2019-рп «Про призначення О.Коваля головою Буської районної державної адміністрації Львівської області»
2. s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
3. Адміністративно-територіальний устрій Буського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
5. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Львівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2017.
6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.
7. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Вибори Президента України 2019». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.

Посилання

• Буський район [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ