![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/29/Flag_of_Brittany_%2528Gwenn_ha_du%2529.svg/languk-640px-Flag_of_Brittany_%2528Gwenn_ha_du%2529.svg.png&w=640&q=50)
Бретонський націоналізм
громадсько-політичний рух ув історичному регіоні Бретань / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бретонський націоналізм — політична ідеологія, а також громадсько-політичний рух ув історичному регіоні Бретань (Франція), що ставить на меті створення і розвиток бретонської самостійної національної держави та/або захист національної (кельтської) самобутності. Бретонці вважаються однією з шести кельтських націй (разом із корнцями, ірландцями, менцями, шотландцями і валлійцями).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/29/Flag_of_Brittany_%28Gwenn_ha_du%29.svg/640px-Flag_of_Brittany_%28Gwenn_ha_du%29.svg.png)
Бретонські націоналісти прагнуть отримати право на більше самоврядування у Франції, або ж узагалі відокремитись від неї. Також, одним з їхніх прагнень є запровадження бретонської як офіційної в ЄС, отримання представництва у ньому, ООН та решті міжнародних організацій.
Бретонський культурний націоналізм охоплює важливий мовний складник, зокрема мовці бретонської і ґалло прагнуть рівноправності цих мов у краю, поруч із французькою. Бретонський рух прагне породити культурне відродження через народну пісню й мистецтва на противагу все відчутнішим французьким культурним впливам. Велику увагу приділяється популяризуванню і відновленню серед загалу традицій і, що важливо, налагодженню міцних зв'язків з іншими кельтськими націями.
Бретонський рух сьогодення опирає свої заклики на живкість бретонських міфів, спогадів і символів, які в різних формах збереглися впродовж тривалого метрополійного французького домінування з часів інкорпорації Бретані через династичний союз у 1532 р.
Французька позиція відносно Бретані сильно варіюється: від надання Бретані самоврядування (т. зв. децентралізація) й до ще більшого обмеження терену в правах. Відоме колись французьке прислів'я «нема бретонця — нікому наплювати» може ілюструвати чимале упередження проти етнічних меншин навіть сьогодні, породжене їхнім минулим підпорядкованим статусом[1].