Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна
ботанічний сад в Києві / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка — один із найстаріших ботанічних закладів України, заснований в 1839 році[1]. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої та світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення[2].
Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
Алея саду магнолій в квітні 2018 року | ||||||
Основні дані | ||||||
Засновано | 22 травня 1839; 184 роки тому (1839-05-22)[[Категорія:updated">1839-05-22)]] | |||||
Приналежність | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |||||
Контакт | ||||||
Ключові особи | Марина Миколаївна Гайдаржи (директор) | |||||
Країна | Україна | |||||
Адреса | 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 1 | |||||
Тип | ботанічний сад | |||||
Вебсторінка | botanicus.kiev.ua[lower-alpha 1] | |||||
Мапа | ||||||
Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна у Вікісховищі |
Сад розташований в історичному центрі Києва, за Головним корпусом КНУ, між бульваром Тараса Шевченка й вулицями Гетьмана Павла Скоропадського, Назарівською і Симона Петлюри. Площа саду складає 22,5 гектари, де розміщено 17 теплиць і 12 оранжерей[3]. Відвідувачі можуть потрапити до саду увійшовши крізь колонади обабіч вестибюлю станції Університет з бульвару Тараса Шевченка на партер ботанічного саду; через північні та південні колонади входу до провулка, який відділяє сад та університет; з перетину Назарівської та вулиці Льва Толстого на алею, що простягається від низини саду до його вершини повз паркан, який розділяє територію саду на дві частини. Східна частина є відкритою для відвідувачів[lower-alpha 2], а західну можна відвідати лише в складі екскурсійної групи у супроводі працівників саду[lower-alpha 3], оскільки вона є науковою зоною і на її території окрім адміністративних будівель та господарських споруд розташовуються оранжереї та розсадники з унікальними рослинами, яким потрібен постійний догляд з боку наукових спеціалістів та яким постійний доступ сторонніх може зашкодити[4].