Битакове Озеро

Битакове О́зеро — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 4 особи.

село Битакове Озеро
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53020010050064014
Основні дані
Населення	22
Площа	1,041 км²
Густота населення	55,72 осіб/км²
Поштовий індекс	39044
Телефонний код	+380 5365
Географічні дані
Географічні координати	49°23′48″ пн. ш. 33°7′16″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	96 м
Водойми	Сухий Кагамлик
Відстань до обласного центру	137 км
Відстань до районного центру	48 км
Місцева влада
Адреса ради	39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Битакове Озеро
Битакове Озеро
Мапа

Географія

Село Битакове Озеро знаходиться на березі річки Крива Руда, яка за 1,5 км впадає у річку Сухий Кагамлик, вище за течією за 2 км розташоване село Сидори. Річка у цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька ставків.

Історія

Київська Русь

У добу середньовіччя ця місцевість займала прикордонне положення між Руськими землями (Переяславське князівство) та Диким Полем, де кочували печеніги, хозари, татари. Про це свідчать гідроніми Кагамлик, Кагамличок (з тюркської «Каган-ерлик» — володіння Кагана) та топоніми села Битакове Озеро — Черкаси, Черкеси (з тюркської «Чири-Киси», «Чири-Киши»- люди воїни). Тому вважають, що село Битакове Озеро було заселене ще за часів набігів на руські землі кочових тюркомовних народів. А виник він як форпост у боротьбі Русі з кочовиками. Географічне положення кутка Черкеси таке, що саме тут була нейтральна земля між Кагамликом та Сулою. Далі за Сулою жили слов'яни, а за річками Кагамлик, Омельник, Псел — кочівники, бо названі гідроніми та майже всі на сході та півдні України — тюркського походження.^{[1][неавторитетне джерело]}

Гетьманщина

Однак існує й інша версія заснування Битакового Озера та походження його назви. За переказами місцевих довгожителів, село було засноване за часів гетьмана Богдана Хмельницького (чи дещо пізніше) сім'ями двох козаків - Бугайця та Таранця, які осіли на вільних землях, що стали "нічийними" після того, як на цю територію перестала поширюватись влада Речі Посполитої. А назва села походить від імені воєначальника (чи командира загону) кримських татар Битака. Цей загін у ті часи допомагав війську Богдана Хмельницького у війні з Польщею, і декілька разів зупинявся табором у цій місцевості біля розливу річки. Місцевим жителям в ті часи знаходитися там було небезпечно, оскільки кримські татари брали ясир.

Російська імперія

До 1923 року село належало до Пирогівської волості Кременчуцького повіту.

Радянська влада

По сільській раді, до якої входили село Битакове Озеро з хуторами Бугайцівкою, Відногами, Гнатенківкою, Пащенками, Рудівкою, Таранцівкою,Сокурами  — 533 двори, 2600 жителів.^[1]

Голодомор

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 63 жителі села загинули від голоду.^[2]

У 1939 році в Опришківській сільській раді налічувалось 1747 жителів — наслідок голодомору 1932—1933 років.^[1]

Радянсько-німецька війна

Після визволення від німців на хуторі Битакове Озеро працював 5221-й інфекційний пересувний польовий шпиталь.^[1]

На фронтах загинули з села Битакове Озеро — 40 чоловік^[1].

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району^[4].

Населення

Населення станом на 1 січня 2021 року становить 4 особи.

• 2001 — 58
• 2011 — 22
• 2021 — 4

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 43 чоловіки та 68 жінок.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 57 осіб.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	93,10 %
російська	6,90 %

Особистості

• Олександр Таранець (уродженець с. Битакове Озеро) — народний артист України
• Анатолій Олександрович Бугаєць (уродженець с. Битакове Озеро)— український промисловець, кандидат технічних наук, народний депутат України V скликання, Герой України, колишній почесний генеральний директор ВАТ «Турбоатом».

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

1. Опришківська сільська рада [Архівовано 2014-08-14 у Wayback Machine.]  — офіційний сайт Глобинської районної ради
2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
7. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

• Погода в селі Битакове Озеро [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]