Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» (яп. 色彩を持たない多崎つくると、彼の巡礼の年, Сікісай во мотанай тадзакі цукуру то, каре но дзюнрей но тосі) — тринадцятий роман японського письменника Харукі Муракамі. Вийшов 12 квітня 2013 в Японії, де розійшовся тиражем в 1 мільйон примірників за перший місяць[1] і став найбільш продаваною книгою Японії в 2013 році[2].
Автор | Харукі Муракамі |
---|---|
Назва мовою оригіналу | 色彩を持たない多崎つくると、彼の巡礼の年 |
Країна | Японія |
Мова | японська мова |
Жанр | Реалізм, роман виховання |
Видавництво | Клуб сімейного дозвілля |
Видано | 12 квітння 2013 |
Видано українською | 2017 рік |
Перекладач(і) | О. Забуранна |
Сторінок | 376 |
ISBN | 978-0-385-35210-9 978-617-12-2444-5 978-4-16-382110-8 |
Попередній твір | 1Q84 |
Наступний твір | Killing Commendatored |
Вебсайт | hon.bunshun.jp/sp/tsukuru |
16 лютого 2013 видавництво «Бунгейсюндзю» оголосило про майбутній вихід нового роману Харукі Муракамі в квітні того ж року[3]. 15 березня було розкрито назву — «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» і точна дата виходу — 12 квітня[4].
За перші одинадцять днів обсяг замовлень на Amazon.co.jp досяг 10 тисяч. Темпи продажу на сайті були рекордними — показник у 10 тис. було досягнуто на день раніше, ніж попередній роман письменника, 1Q84[5]. Видавець підготував 300 000 книг у твердій палітурці — більше, ніж коли-небуть за всю історію компанії.
Черги у токійських магазинах, які починали продажу опівночі на 12 квітня, досягали 150 людей[6]. До кінця першого дня продажу видавництво заявило, що додруковує ще 100 тис. примірників[7].
«Цкуру Тадзакі» — це роман виховання[8] з елементами магічного реалізму про минуле і сьогодення людини, яка намагається розібратися, чому її життя пішло шкереберть 16 років тому.
На початку 1990-х жив у Нагої молодий Цкуру, що був пристрасним шанувальником залізничних вокзалів. Цкуру був одним з п'ятірки нерозлучних друзів, куди входили ще два хлопчики і дві дівчинки, — кожен з яких, крім Цкуру, мав «кольорове» ім'я. Але одного разу в 1995 році, під час свого другого року навчання в Токійському університеті, друзі різко обірвали всі стосунки з ним. Причому зробили це без будь-яких пояснень, змусивши юнака сумніватися в собі як у порожній безбарвній людині. Крім того, незабаром зникає і його університетський друг, що змусило Цкуру вважати себе приреченим на самотність.
Минуло 16 років. Живе в Токіо 36-річний інженер Тадзакі, що працює на залізничну компанію і будує станції. Його нова подруга Сара нарадила йому спробувати знайти своїх шкільних друзів і з'ясувати, чому вони відкинули його. У пошуках своїх старих друзів він відправляється в Наґою, а потім — у Фінляндію.
Рефреном через увесь роман проходить композиція Ференца Ліста «Ле маль дю пеї» (фр. Le Mal du Pays), що перекладається як «ностальгія», «меланхолія», «невимовна туга, що охоплює серце в чистому полі». Знайомить Цкуру з цим твором, у виконанні Лазара Бермана, його університетський друг Хайда, хоча ще в шкільні роки цю мелодію грала на піаніно Біла.
«Якщо ви читали хоча б один роман Муракамі, щось не здивуєтеся, дізнавшись, що розслідування при найближчому розгляді обернеться міражем. Сюжетні лінії, що здавалися важливими і багатозначними, обірвуться і повиснуть у повітрі, а головна інтрига просто піде в пісок без натяку на розгадку. Свідомо порушуючи канони жанру, загадуючи загадки - і не пропонуючи на них відповідей, письменник зовсім не обманює свого читача, але, навпаки, повністю виправдовує його очікування.»[9]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.