Барбуда

Барбу́да — острів у Карибському морі, в групі Малих Антильських островів. Є одним з островів держави Антигуа і Барбуда. Основна частина населення проживає в місті Кодрінгтон.

Барбуда
англ. Barbuda
Карта
Географія
17°38′ пн. ш. 61°49′ зх. д.
Місцерозташування	Карибське море
Акваторія	Атлантичний океан
Група островів	Малі Антильські острови
Площа	161  км²
Довжина	24 км
Ширина	14,1 км
Найвища точка	44 м
Країна
Антигуа і Барбуда
Адм. одиниця	Антигуа і Барбуда
Населення	1638 (2011)
Вебсайт	antigua-barbuda.org/Agbar01.htm
Барбуда Барбуда (Кариби)
Барбуда Барбуда (Антигуа і Барбуда)
Барбуда у Вікісховищі

Географія

Барбуда розташований за 40 км на північ від Антигуа, на південь від острова лежать острови Монтсеррат і Гваделупа, на північ і захід — Невіс, Сент-Кіттс, Сен-Бартельмі та острів Святого Мартіна. Площа острова становить 161 км², найвища точка — пагорб Ліндсей (44 м), розташований у північно-східній частині. Є кілька печер.

Велика частина острова зайнята лісом, фауна та флора тут збереглася краще, ніж на Антигуа. У лагуні-заповіднику мешкають фрегати. Озер на острові немає, прісна вода видобувається з колодязів.

Острів Барбуда має субтропічний клімат, температура може змінюватися від 18 °C до 45 °C. У середньому за рік випадає 100 см опадів.

Історія

Під час прибуття на острів другої експедиції Колумба в 1493 році він був заселений араваками. Ранні поселення іспанців і французів відійшли Великої Британії, яка у 1666 році заснувала на острові колонію.

У 1685 році острів був відданий в оренду братам Кодрінтонам, які заснували однойменне місто. Сім'я Кодрінон використовувала землі острова для вирощування продовольства, а також займалася транспортуванням рабів на свої цукрові плантації на Антигуа. У 1740-і роки на острові було кілька повстань рабів, які були звільнені у 1834 році.

Посилання

•  Barbuda . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 3. 1911. (англ.) (англ.)
• Official site [Архівовано 4 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)