Банда-Ачех

Банда-Ачех (індонез. Kota Banda Aceh, ачех. Kuta Banda Acèh; раніше називався Кутараджа) — столиця та найбільше місто у провінції Ачех в Індонезії, на північному узбережжі острова Суматра^[3].

Банда-Ачех індонез. Kota Banda Aceh
Герб міста прапор
Основні дані
5°33′00″ пн. ш. 95°19′03″ сх. д.
Країна	Індонезія
Регіон	Ачех
Столиця для	Ачех (провінція Індонезії)
Межує з — сусідні нас. пункти Ачех-Бесар (регентство) ?
Поділ	Baiturrahmand[1][2], Banda Rayad[1][2], Jaya Barud[1][2], Kuta Alamd[1][2], Kuta Rajad[1][2], Lueng Batad[1][2], Meuraxad[1][2], Syiah Kualad[1][2], Ulee Karengd[1][2]
Засновано	22 квітня 1205
Площа	61,36 км²
Населення	260000 (2006)
Висота НРМ	21 м
Офіційна мова	Ачеська, індонез. (Ачех)
Міста-побратими	Самарканд, Апелдорн
Часовий пояс	UTC+7
Номери автомобілів	BL
GeoNames	1215502
OSM	r5978331 ·R
Поштові індекси	0651
Міська влада
Вебсайт	bandaacehkota.go.id
Мапа
Банда-Ачех Банда-Ачех (Індонезія)
Банда-Ачех Банда-Ачех (Суматра)
Банда-Ачех у Вікісховищі

Чисельність населення 2006 становила приблизно 260 тисяч осіб (на 1946 — 11 тисяч^[4], на 1961 — 34 тисячі^[3]).

У місті є залізнична станція^[4] і міжнародний аеропорт імені султана Іскандара Муда.

До 26 грудня 2004 Банда-Ачех було порівняно маловідоме. Але землетрус в Індійському океані, що стався у той день, та цунамі ним спровоковане значно зруйнували місто, близько 130 тисяч людей загинули, десятки тисяч були поранені.

Мечеть Байтуррахман Рая у Банда-Ачех

Історія

Банда-Ачех, розташований на вершині Суматри, довгий час був стратегічним, транспортним і торговим центром у східній частині Індійського океану. Його перша згадка в західних джерелах датується 1292 роком, коли Марко Поло та його експедиція відвідали місто, яке згадується як «Ламбрі» з Королівства Ламурі, яке раніше існувало там і відзначене як логічний перший порт для мандрівників з Аравії та Індії до Індонезії^[5]. Ібн Баттута також повідомив, що відвідав місто в середині 14 століття, коли воно перебувало під контролем торговельного королівства Самудера Пасай, домінуючого на той час утворення на півночі Суматри^[6]. Однак Пасаї почали розпадатися під тиском погіршення економічних умов і португальців, які зайняли більшу частину території після окупації Малакки на початку 15 століття. Султан Алі Мугаят Шах, правитель щойно заснованого Султанату Ачех, агресивно розширив територію в 1520-х роках і створив султанат, побудований на залишках Пасаї та інших вимерлих королівств у цьому районі, і зробив столицею Банда-Ачех, назвавши його для себе як Кутараджа або «Місто короля».

Залізнична станція в Коетараджа. Банда-Ачех 1870–1900 рр.

Після тривалого періоду правління султанату Ачех почав конфліктувати з голландцями та англійцями у другій половині 18 століття. В кінці XVIII століття територія Ачеха на Малайському півострові, а саме Кедах і Пулау Пінанг, були захоплені англійцями. У 1871 році голландці почали погрожувати Ачеху, і 26 березня 1873 року голландці офіційно оголосили війну Ачеху. Того року голландці бомбардували столицю і прагнули захопити палац султана в місті, щоб спричинити капітуляцію ачехів. Значна підтримка британців у регіоні призвела до модернізації та укріплення міста, і хоча прибережні території були втрачені, голландці недооцінили оборону міста. Командувач голландською експедицією генерал Йохан Келер був убитий у сутичці навколо міста, що призвело до провалу першої експедиції. Друга експедиція була здійснена голландцями протягом кількох місяців і успішно захопила місто. Голландці переїхали до столиці в січні 1874 року, вважаючи, що аченці здалися; однак конфлікт перемістився в сільську місцевість, і жителі Ачену продовжували активно протистояти правлінню Нідерландів.

Банда-Ачех, вид з висоти пташиного польоту після цунамі, 2004 рік Після того, як 28 грудня 1962 року місто увійшло до складу уряду Республіки Індонезія, 9 травня 1963 року Міністерство державного управління та регіональної автономії змінило назву міста на Банда-Ачех. 26 грудня 2004 року місто зазнало удару цунамі, викликане землетрусом магнітудою 9,2 бала в Індійському океані. Стихія забрала життя 167 тис. жителів і знищила понад 60% будівель міста. Згідно зі статистичними даними, опублікованими урядом міста Банда-Ачех, у травні 2012 року в Банда-Ачеху проживало 248 727 осіб, тоді як національна перепис населення Індонезії 2020 року показала 252 899 осіб^[7].

Туризм

Як столиця провінції Ачех, Банда-Ачех є домом для багатьох пам’яток, важливих для історії народу Ачех і султанатів.

• Велика мечеть Байтуррахмана спочатку була побудована під час султанату Іскандара Муди (1607–1636). Він був відбудований у 1875 році після того, як був спалений під час війни в Ачеху. Він має сім куполів і чотири менші вежі разом з головною вежею. Мечеть може вмістити до 9 тисяч осіб.
• Історичний парк Гунонган — це приватний ігровий майданчик і місце для купання, побудоване султаном Іскандаром Мудою для його дружини Путрое Пханг. Гунонган був частиною королівського садового комплексу Таман Сарі^[8].
• Ряд місць неподалік від центру Банда-Ачеха були встановлені як меморіали землетрусу та цунамі в Індійському океані в 2004 році. Серед них кілька центрів масового поховання, таких як могили в Улі Леуе, місця, де цунамі човни віднесло на кілька кілометрів углиб країни (PLTD Apung 1, або «Плавучий дизельний завод» і «Плавучий човен на даху»), і музей цунамі. PLTD Apung 1 був розташований поблизу пляжу Уле Леу, перш ніж його перемістило цунамі ближче до центру міста. Він став однією з найважливіших пам'яток Банда-Ачеха.
• Голландське кладовище Kerkhof Poucut - голландське військове поховання, розташоване недалеко від центру Банда-Ачех, поруч з музеєм цунамі. Назва цвинтаря є поєднанням Kerkhof (голландською для церковного двору або кладовища) та poucut або poteu cut (аценської для принца). Kerkhoff Poucut вважається найбільшим голландським військовим кладовищем за межами Нідерландів. Існує близько 2200 могил білих голландських солдатів, а також новобранців з Амбона, Манадо та Яви, а також кількох голландських генералів^[9].
• Музей Ачеха є одним із найстаріших музеїв в Індонезії [потрібна цитата] Оригінальний музей був заснований майже 100 років тому. Після здобуття Незалежності у 1945 році музей став власністю обласної влади. У 1969 році музей було перенесено з початкового місця в Бланг Паданг до нинішнього місця на Jl Sultan Alaiddin Mahmudsyah. Музей містить широкий спектр артефактів, що стосуються історії та культурного життя Ачеха.
• Французький храм Андавер є найстарішим і єдиним індуїстським храмом Ачеха

Музеї

• Ачегський музей цунамі
• Державний музей Ачег

Клімат

Банда-Ачех має тропічний клімат вологих лісів за класифікацією клімату Кеппена з майже постійною середньою температурою. Середньорічна температура в місті становить 27,3 °C. Однак у місті є вологі та сухі сезони, з червня по серпень є найсухішими місяцями в році. Як і в інших містах із кліматом тропічного лісу, Банда-Ачех не має справжнього сухого сезону, найсухіший місяць випадає в середньому 90 міліметрів. У середньому в місті випадає трохи менше 2000 міліметрів опадів на рік.

Клімат Банда-Ачех
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	36	38	39	33	37	37	37	42	35	38	34	36	42
Середній максимум, °C	29	30	30	31	31	31	31	31	30	30	30	28	30
Середня температура, °C	26	27	27	27	27	28	27	28	27	27	26	26	27
Середній мінімум, °C	23	23	23	23	23	24	23	23	23	23	23	23	23
Абсолютний мінімум, °C	17	18	20	20	21	17	18	18	20	17	21	20	17
Норма опадів, мм	150	90	100	110	140	80	90	90	150	170	180	200	1800
Джерело: Weatherbase

Галерея

• 
  Велика мечеть Байтуррахман
• 
  Гунонган
• 
  Кладовище Kerkhof Poucut
• 
  Державний музей Ачег
• 
  Французький храм Андавер

Примітки

1. Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015

   d:Track:Q23890149
2. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022

   d:Track:Q112136164
3. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 2. Ангола — Барзас. 1970. 632 стр., илл.: 47 л. илл. и карт.
4. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. Т. 24. Кукуруза — Лесничество. 1953. 620 стр., илл.; 62 л. илл. и карт.
5. Polo, Marco (2010). The Book of Ser Marco Polo, the Venetian. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 243. ISBN 978-1-108-02207-1.
6. Feener, R. Michael (2011). Mapping the Acehnese Past. Leiden, NL: KITLV Press. с. 43. ISBN 978-90-6718-365-9.
7. Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
8. Gunongan. Bandaacehtourism.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 9 грудня 2013.
9. Hotli Semanjuntak, 'Kerkhoff Poucut Cemetery, testifying to the Aceh War', The Jakarta Post, 20 March 2012.