Ачарян Рачія Акопович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Рачія Акопович Ачарян
Հրաչյա Հակոբի Աճառյան
Рачія Ачарян, 1926 Рачія Ачарян, 1926
Народився	8 (20) березня 1876[1][2] або 1876[3] Стамбул, Османська імперія[4][1][2]
Помер	16 квітня 1953(1953-04-16)[4][2] або 1953[3] Єреван, Вірменська РСР, СРСР[4][2]
Місце проживання	Єреван
Країна	СРСР
Національність	вірмени[1][2]
Діяльність	мовознавець, філолог, викладач університету
Alma mater	вірменська середня школа «Гетронаган»[1] Паризький літературний факультетd[1] Страсбурзький університет[d][1]
Галузь	мовознавство
Заклад	Aramiyan Schoold[1] Sanasarian Colleged[1] Єреванський державний університет[1]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	Vache Ohanyand
Членство	Академія наук Вірменської РСР[1][2] Société de Linguistique de Parisd[1][2] Institute of Archaeology of the Czech Academy of Sciencesd[1][2]
Нагороди
Автограф
Ачарян Рачія Акопович у Вікісховищі

Рачія Акопович Ачарян (вірм. Հրաչյա Հակոբի Աճառյան; 8 (20) березня 1876(18760320), Константинополь — 16 квітня 1953, Єреван) — вірменський радянський мовознавець і літературознавець, доктор філологічних наук honoris causa (з 1935 року), професор (з 1925 року), академік АН Вірменської РСР (з 1943 року), почесний член-кореспондент Чехословацької академії наук (з 1937 року), член Паризького лінгвістичного товариства (з 1897 року), заслужений діяч науки Вірменської РСР (з 1933 року).

Біографія

Народився 8 (20 березня) 1876 року в місті Константинополі. У 1898 році закінчив Сорбонський університет у Парижі. У 1893–1923 роках викладав у різних школах Османської імперії. У 1923–1925 роках — один з викладачів-основоположників Єреванського державного університету, у 1925–1953 роках його професор. У 1943–1953 роках — старший науковий співробітник Інституту мови АН Вірменської РСР.

Помер в Єревані 16 квітня 1953 року.

Наукова діяльність

Зачинатель історичного та порівняльного методів вивчення вірменської мови. Автор досліджень в області вірменської діалектології, лексикології та лексикографії, історії вірменської мови, порівняльної історичної граматики та загального мовознавства, а також проблем вірменознавства. Основні праці:

• «Повна граматика вірменської мови в порівнянні з 562 мовами» (томи 1-4, 1952–1959);
• «Історія вірменської мови» (томи 1-2,1940-1951);
• «Кореневий словник вірменської мови» (томи 1-7, 1925–1935);
• «Словник вірменських власних імен» (томи 1-4, 1942–1948);
• «Вірменський словник діалектів» (1913).

Вшанування пам'яті

У 1964 році ім'я Р. А. Ачаряна присвоєно Інституту мови НАН Вірменії, а у 1966 році середній школі № 72 міста Єревана.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.);
• Національна академія наук Вірменії [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.

   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.

   d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
3. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0

   d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656
4. Ачарян Рачия Акопович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135