![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Acetylchlorid_BKChem.svg/languk-640px-Acetylchlorid_BKChem.svg.png&w=640&q=50)
Ацетилхлорид
хімічна сполука / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ацетилхлорид?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ацети́лхлори́д — органічна сполука складу CH3COCl, хлороангідрид оцтової кислоти (етанової).
Ацетилхлорид | |
---|---|
![]() |
![]() |
Назва за IUPAC | ацетилхлорид[1] |
Систематична назва | етаноїлхлорид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 75-36-5 |
Номер EINECS | 200-865-6 |
DrugBank | DB14623 |
ChEBI | 37580 |
RTECS | AO6390000 |
SMILES | CC(=O)Cl[2] |
InChI | InChI=1S/C2H3ClO/c1-2(3)4/h1H3 |
Номер Бельштейна | 605303 |
Номер Гмеліна | 1611 |
Властивості | |
Молярна маса | 78,497 г/моль |
Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
Густина | 1,0982 г/см³ |
Тпл | -112,0 °C |
Ткип | 51,8 °C |
Діелектрична проникність (ε) | 16,9 (2 °C) 15,8 (22 °C) |
Показник заломлення (nD) | 1,3897 (20 °C) |
В'язкість | 0,368 мПа·с (25 °C) 0,294 мПа·с (50 °C) |
Структура | |
Дипольний момент | 2,72±0,14 Д |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-272,9 кДж/моль (рід.) -242,8 кДж/моль (газ) |
Ст. ентропія S 298 |
200,8 Дж/(моль·K) (рід.) 295,1 Дж/(моль·K) (газ) |
Теплоємність, c p |
117,0 Дж/(моль·K) (рід.) 67,8 Дж/(моль·K) (газ) |
Небезпеки | |
Температура спалаху | 4 °C |
Температура самозаймання | 390 °C |
Пов'язані речовини | |
Інші (ацильні сполуки) | ацетилбромід, ацетилфлуорид |
Пов'язані речовини | оцтова кислота |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
За звичайних умов є безбарвною рідиною, що димить на повітрі. Його присутність у повітрі при концентрації понад 0,5 мільйонних часток спричинює сльозотечу, поразнення дихальних шляхів. Вдихання випарів може спричинювати значні отруєння. Оскільки ацетилхлорид є надзвичайно реакційноздатним, він ацилює гідроксильні та аміногрупи ферментів, порушуючи їхнє нормальне функціонування. Також він є легкозаймистою речовиною (спалахує при 4 °C), що вимагає особливої обережності у його використанні та зберіганні.
Важливість ацетилхлориду вперше була описана у 1850 році. Він є ефективним агентом для ацетилювання спиртів та амінів для отримання естерів, амідів. Зокрема, його застосовують у реакції Фріделя—Крафтса при отриманні ацетофенону ацилюванням бензену. Ацетилхлорид є важливим реагентом у синтезі барвників, фармацевтичних препаратів (аспірину, парацетамолу, ацетаніліду), ацильованих полімерів.