Loading AI tools
активіст громадянського спротиву російській окупації Криму З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Геннадій Сергійович Афанасьєв (8 листопада 1990, Сімферополь, УРСР — 18 грудня 2022[1], Білогорівка, Луганська область, Україна) — український активіст громадянського спротиву російській окупації Криму, політв'язень, публіцист, військовий ЗСУ. Один із незаконно звинувачених у справі так званих «терористів групи Сенцова». Був заарештований до того, як співробітники російського «ФСБ» взяли під варту українців Олега Сенцова і Олександра Кольченка. Затримання відбулося в Україні 9 травня 2014 року на одній з вулиць окупованого Сімферополя[2].
.jpg)
| Геннадій Сергійович Афанасьєв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 листопада 1990 Сімферополь, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 18 грудня 2022 (32 роки) Белогорівка, Лисичанська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | фотограф, громадський діяч |
| Відомий завдяки | активіст, громадський діяч, військовий |
| Alma mater | Таврійський національний університет |
| Мати | Ольга Афанасьєва |
| Нагороди |  |
Закінчив Таврійський національний університет за спеціальністю «право» і працював фотографом. До анексії Криму Росією в 2014 громадською діяльністю не займався, але під час військового вторгнення Росії на півострів став брати участь в акціях протесту й ходити на збори, на яких планувалися дії громадськості проти окупації. Перед «референдумом» у Криму брав участь у записі відеороликів на підтримку українських рухів. Особисто читав вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?»
З кінця серпня 2016 року Афанасьєв був спецпредставником Міністерства закордонних справ України, працював у спеціальній громадській платформі, котра сприяє визволенню українців з незаконного ув'язнення в Росії[3].
9 травня 2014 року, під час святкування Дня перемоги, Афанасьєв був затриманий в окупованому Сімферополі[4]. Геннадія Афанасьєва схопили на вулиці, побили, посадили до авто із мішком на голові, довго возили містом. Потім привезли до будівлі «ФСБ».
Наприкінці травня 2014 року на сайті «ФСБ» Росії з'явилася інформація про те, що начебто Геннадій Афанасьєв разом з Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком та Олексієм Чірнієм був членом диверсійно-терористичної групи «Правого сектора» й готував низку терактів на території Криму. Одразу після появи цієї публікації російські канали показали сюжети новин, у яких Афанасьєв зізнається в тому, що він «готував терористичні акти», і називає Сенцова «лідером угруповання»[2].
24 грудня 2014 року на закритому засіданні Московським міським судом визнаний винним у тероризмі й засуджений до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. За версією російського слідства, українець Генадій Афанасьєв начебто «входив у кримську групу Сенцова, створену в квітні 2014 року за вказівкою «Правого сектора». Геннадій, за версією слідчих, був причетний до підпалу 14 квітня 2014 року будівлі «російської громади Крима» та, 18 квітня, — місцевого відділення «Єдиної Росії». Росіяни також звинувачували його у начебто підготовці підриву пам'ятника леніну на Вокзальній площі Сімферополя й меморіалу Вічного вогню[5].
31 липня 2015 року, виступаючи на «суді» у справі українців Олега Сенцова й Олександра Кольченка як «свідок обвинувачення», Афанасьєв заявив, що відмовляється від даних раніше свідчень, оскільки вони були надані під тиском. «Підсудні» зустріли ці слова оплесками.[6]
За даними адвоката, Афанасьєва били боксерськими рукавичками, надягали протигаз, затискаючи повітря, упорскували всередину протигаза газ, який викликав блювання, катували електричним струмом, у тому числі прикріплювали дроти до статевих органів, погрожували зґвалтувати паяльником, позбавляли сну протягом десяти днів. Це змусило його підписати потрібні слідству свідчення.[7]
5 серпня 2015 року співробітники «федеральної служби безпеки» Росії відвідали Афанасьєва та запитали, хто сказав йому відкликати свідчення. Після відмови відповідати, Генадія Афанасьєва вдарили по гомілці. Протягом двох днів, 8 та 9 серпня, ані його родина, ані його адвокат не могли зв'язатися з ним і побоювалися щодо його безпеки. Нарешті 13-го серпня його адвокату вдалося побачитися з ним, і він помітив, що у Геннадія були синці[8].
12 серпня медики російського «СІЗО-1» м. Ростова-на-Дону зафіксували в Геннадія Афанасьєва наявність гематоми й направили документи в «слідчий комітет» Росії.[9]
19 серпня 2015 року міжнародний правозахисний центр «Меморіал» визнав Геннадія Афанасьєва політв'язнем.[10]
4 вересня 2015 року Геннадія Афанасьєва росіяни етапували в Республіку Комі, у «ВК-25» міста Сиктивкара[11].
9 лютого 2016 року Геннадія Афанасьєва привезли у «ЄПКТ ФКУ» (єдине приміщення камерного типу «федеральної» казенної установи) «ВК-31» «ФСВП РФ» по Республіці Комі[12].
У березні 2016 року Україна звернулася до Росії з проханням про екстрадицію чотирьох українців, у тому числі Геннадія Афанасьєва[13].
14 червня 2016 року Афанасьєв і Юрій Солошенко повернулися в Україну; їх обміняли на фігурантів справи про сепаратизм, українських громадян, Олену Гліщінську й Віталія Діденка.
Після звільнення з російського ув’язнення він певний час проходив реабілітацію у Чехії [14].
Геннадій Афанасьєв подав у Європейський суд із прав людини позов на російське правосуддя за катування, яких він зазнав у в'язницях російської «федерації»[15][16]. 16 червня 2016 року Європейський суд із прав людини прийняв позов Генадія Афанасьєва[17].
З липня 2016 до жовтня 2018 року співпрацював із Крим.Реалії — кримським проєктом української служби Радіо Свобода. Опублікував 80 колонок спогадів про арешт та ув'язнення[18]. На основі цих публікацій у 2018 році видав книгу «Піднятися після падіння»[19].
З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року служив у лавах Збройних сил України, захищав Київ[20].
Воював у складі 130 батальйону ТРО 241 бригади, позивний «Тор». Загинув 18 грудня 2022 року на Луганщині під Білогорівкою[21]. Прощання і відспівування відбулось на території Михайлівського Золотоверхого Собору 30 грудня.[22]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
