Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Степа́н Андрі́йович Ана́ньїн (1875–1942) — український психолог та педагог, професор Київського університету (з 1912).
Ананьїн Степан Андрійович | |
---|---|
Народився | 1875 Харківська губернія, Російська імперія |
Помер | 1942 |
Країна | Російська імперія Українська РСР СРСР |
Діяльність | психолог |
Alma mater | Імператорський Харківський університет Імператорський університет Святого Володимира |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира КНУ імені Тараса Шевченка Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Виходець з учительської сім'ї м. Зміїва Харківської губернії. Початкову освіту здобув у Третій Харківськівській гімназії, яку закінчив 1893 року. Закінчив два університети — Харківський (юридичний факультет) у 1897 році і Університет Святого Володимира (історико-філологічний факультет) у 1905 році. У 1905-1908 рр. – професорський степендіат по кафедрі філософії Київського університету святого Володимира. У 1906-1918 рр. вчителював у Київських Третій і П’ятій чоловічих гімназіях, приватних навчальних закладах (жіночих гімназіях О. Ф.Плетньової, Є. С. Євсєєвої, чоловічій гімназії В.П. Науменка, навчальному закладі І-го розряду Є. Полотвич); читав лекції на Вечірніх загальноосвітніх курсах та Київських сільськогосподарських курсах; викладав філософію і педагогіку на Київських вищих жіночих курсах, Вечірніх вищих жіночих курсах Аделаїни Жекуліної, Фребелівському жіночому педагогічному інституті. У 1912-1920 рр. – доцент, викладач курсів педагогіки на Історико-філологічному факультеті Київського університету святого Володимира[1]. Відомий у вітчизняній психологічній літературі як автор капітальної монографії про інтерес («Інтерес за вченням сучасної психології і педагогіки». К., 1915). Після Жовтневого перевороту активно включився в перебудову вищої школи.У 1921–1924 рр. – очолював факультет професійної освіти Київського інституту народної освіти (КІНО). За ініціатив С. А. Ананьїна було організовано педалогічний семінар (1922 р.) де вивчались основи виховання, педології, педагогіки та психотехніки, а також став ініціатором відкриття педагогічного факультету в Київській державній консерваторії (1923 р.) У 1923 році – присвоєно звання професора[2]. Опублікував ряд праць з питань естетичного і трудового виховання дітей, зокрема книгу «Трудове виховання, його минуле й сучасне» (К., 1924). Через хворість у 1925 році залишив викладацьку роботу і оселився в Змієві Харківської області, де продовжував розробляти наукові питання. У 1928-1931 рр. – був співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП)[3]. В зимку 1942 року через хворобу залишився на окупованій території німецькими військами. Тяжко хворим потрапив до рук гітлерівців, що й спонукало С.А. Ананьїна до самогубства. Автор понад 30-ти робіт.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.