Аксиніт
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю.
Аксиніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Клас мінералу | кільцеві силікати |
Ідентифікація | |
Колір | червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий |
Форма кристалів | пластинчасті з гострими кінцями |
Сингонія | триклінна |
Твердість | 6,50—7,25 |
Блиск | скляний |
Колір риси | червоний рожевий бузковий білий сірий жовтий зеленкуватий |
Густина | 3,25—3,30 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | сокира (грецька) |
Аксиніт у Вікісховищі |
Формула: Ca2(Fe2+,Mn2+)AI2 [Si4O12]•[ВО3] (ОН).
Містить (%): CaO — 20,13; FeO — 5,94; MnO — 3,08; AI2О3 — 18,02; В2О3 — 5,84; SiO2 — 42,73; Н2О — 1,37.
Домішки: MgO; Fe2O3.
За співвідношенням Fe і Mn в А. виділяють
Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями. Густина 3,25—3,30. Твердість 6,50—7,25. Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленкуватий. Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше — гідротермальних жил.
Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.
Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах — з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку тощо.
Розрізняють:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.