Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ісмаель Буйо | |
---|---|
Ismaël Boulliau | |
Ім'я при народженні | фр. Ismaël Boulliaud[1] лат. Ismael Bullialdus[2] |
Народився | 28 вересня 1605 Луден, Франція |
Помер | 25 листопада 1694 (89 років) Париж, Франція |
Країна | Французьке королівство[3] |
Діяльність | астроном, математик, бібліотекар, католицький священник, фізик |
Галузь | Астрономія |
Заклад | Q61782246?[1] Jacques-Auguste de Thoud[1] Q2983763?[1] Абатство Сен-Віктор[1] |
Посада | Секретар французького посла в Нідерландах (1657) |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Нагороди | |
Ісмаель Буйо у Вікісховищі |
Ісмае́ль Буйо́ (фр. Ismaël Boulliau; нар. 28 вересня 1605 року, Луден, Франція — пом. 25 листопада 1694 року Париж, там же) — французький астроном. Свої праці він підписував прізвищем Булліа́льд (фр. Bullialdus).
Ісаак Ньютон в III книзі «Математичні початки натуральної філософії» спирається на вимірювання величин планетних орбіт, визначені зі спостережень Кеплером і Буйо[4]. У листі до Едмонда Галлея він згадав Буйо як одного зі своїх попередників у справі відкриття закону зворотних квадратів.
Буйо народився в родині заможного гугенота-нотаріуса, великого любителя астрономії. У віці 21 рік звернувся в католицьку віру, через 5 років став священиком. Деякий час працював королівським бібліотекарем, роз'їжджав по різних країнах, скуповував книжки. Одночасно вивчав наукові праці Коперника, Галілея і Кеплера, став переконаним прихильником геліоцентричної системи світу. За допомогою Мерсенна, тодішнього координатора наукового життя Європи, Буйо близько познайомився з Гюйгенсом, Гассенді, Паскалем та іншими видатними вченими того часу.
1657 року деякий час займав пост секретаря французького посла в Нідерландах, потім повернувся до роботи бібліотекаря. Останні п'ять років життя служив абатом в абатстві Сен-Віктор (Париж).
1633 року, після суду над Галілеєм, Буйо призупинив видання своєї астрономічного праці «Філолай», написаної з геліоцентричних позицій. 1639 року він опублікував цю книгу в Нідерландах без вказівки імені автора.
Головна астрономічна праця Буйо — «Астрономія Філолая» (фр. Astronomia philolaica, 1645). У ній він не тільки підтримав перший закон Кеплера, згідно з яким планети рухаються по еліпсах, але й вказав можливий механізм забезпечення такого руху: загальна сила тяжіння, обернено пропорційна квадрату відстані[5]. Буйо, втім, висловився обережно і не стверджував з упевненістю, що така сила дійсно існує.
Вів спостереження змінних зір, першим встановив період змін блиску Міри в 11 місяців (1667). Перекладав астрономічні твори Теона Смирнського, Птолемея. Займався також дослідженнями в галузі математики, оптики та філології.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.