Loading AI tools
полський учений-винахідник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ян Юзеф Ігнатій Лукасевич (пол. Jan Józef Ignacy Łukasiewicz; 8 березня 1822, Задушники — 7 січня 1882, Хоркувка) — польський та австро-угорський фармацевт, хімік-технолог, бізнесмен, винахідник гасової лампи (1853)[4], і, насамперед, батько нафтової промисловості на теренах сучасної України і Польщі. Брав участь у розробці Й. Зегом методу отримання гасу шляхом дистилювання сирої нафти. Зробив першу у світі нафтову копальню «Франек» глибиною 50 м (1854) і перший нафтопереробний завод на теренах сучасної Польщі (1856) і другий на теренах Австро-Угорщини після фабрики Зега у Львові (1854). Був великим лідером спільноти та одним з найвідоміших філантропів Галичини. Сприяв створенню садів, будівництву доріг і мостів, шкіл, лікарень, боровся з бідністю та алкоголізмом у регіоні.
| Ігнатій Лукасевич | |
|---|---|
| пол. Ignacy Łukasiewicz | |
 | |
| Народився | 8 березня 1822[1][2] або 23 березня 1822 Задушники, Ґміна Падев-Народова, Мелецький повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 7 січня 1882[1][2] (59 років) Хоркувка, Ґміна Хоркувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща ·пневмонія |
| Громадянство |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | хімік, фармацевт, науково-педагогічний працівник, винахідник, бізнесмен, політик |
| Галузь | фармація[3] і хімія[3] |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Брати, сестри | Franciszek Łukasiewiczd |
| У шлюбі з | Honorata Łukasiewiczd |
Народився у шляхетній сім'ї вірменського походження. У нього було четверо братів і дві сестри — Марія і Емілія та два брати — Александер і Францішек. У 1830 сім'я переїхала до Ряшева, де він закінчив чотири класи гімназії та вимушений був працювати.
У 1836—1840 був учнем в аптеці в Ланьцуті. У той же час він став брати участь у різних політичних організацій, що підтримують ідею відновлення польського суверенітету. У 1840—1846 роках в Ряшеві працював в окружній аптеці.
У 1846 році за участь у революційних подіях відсидів два роки в тюрмі.
Після звільнення переїхав із Ряшева до Львова, де з серпня 1848 року працював у аптеці «Під золотою зіркою» (пол. Pod Złotą Gwiazdą, тепер це аптека на вулиці Коперника, 1), яка належала Петрові Міколяшу та на той час була найбільшою у Галичині.
У 1852 отримав ступінь магістра фармації у Віденському університеті. В цьому ж році у лабораторії аптеки на прохання Міколаша, Лукасевич і його помічник — Ян Зег проводили дослідження з перегонки нафти. Після тисяч експериментів із ропою Зег і Лукасевич розробили методику дистиляції й очистки нафти. У привілеї від 2 грудня 1853 на технологію очистки нафти зазначений один автор винаходу — Йоган Зег, що Лукасевич ніколи не опротестовував ні в суді, ні іншим чином.[5]. Гасову лампу виконав бляхар Адам Братковський на основі оливової лампи і роль Лукасевича у цьому невідома, оскільки винахід не був запатентований.
У 1853 перша лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою». Того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію пацієнтові Владиславу Холецькому при світлі гасових ламп.
У 1854 році заснував першу в Європі нафтову копальню «Франек» у селі Бубрка[6] біля Кросна, де нині діє музей[7].
Брав участь у Віленській (1873), Львівській (1877) господарських виставах, 1877 р. очолював перший нафтовий конгрес у Львові.
У 1880 р. створив Крайове нафтове товариство.
1878—1881 рр. здобув мандат до Галицького сейму та лобіював чимало нафтовидобувних проектів.
Був нагороджений орденом Залізної Корони і папським орденом святого Григорія, золотою медаллю 25-ліття нафтового промислу, почесним громадянством Кросна та Ясна. У Львові на вулиці Вірменській, 20, біля ресторації-музею «Гасова лямпа», стоїть пам'ятник винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу (авторство — скульптор Володимир Цісарик).
Від 1974 року Ряшівський політехнічний університет (Ряшівська політехніка) носить ім'я Ігнатія Лукасевича (пол. Politechnika Rzeszowska im. Ignacego Łukasiewicza).[8]
.JPG)
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
