Loading AI tools
село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́чів Горі́шній — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району, на річці Серет. Підпорядковане Івачеводолішнівській сільраді (до 2018).
село Івачів Горішній | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський |
Тер. громада | Білецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040050040019446 |
Основні дані | |
Засноване | 1463 |
Населення | 261 |
Територія | 1.820 км² |
Густота населення | 143,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47226 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′19″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
337 м |
Водойми | Серет |
Відстань до обласного центру |
14 км |
Відстань до районного центру |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
Вебсторінка | http://ivachiv.te.ua/ |
Карта | |
Мапа | |
|
У 1946—1991 село називалося Верхній Іванів.[1]
Населення на 1 січня 2013 року — 256 особа (чоловіків — 123, жінок —133, 115 дворів, 138 сімей (за матеріалами сільської ради).
Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.[2]
Знаходиться переважно на лівому березі Івачевогорішнівського ставу. Площа плеса ставу 354 га. Розділена між Тернопільським та Зборівським районами. Водоболотні угіддя вздовж течії Серету належать до Чистилівського державного орнітологічного заказника, який існує з лютого 1980 року. Заказник — місце гніздування багатьох видів рідкісних птахів, зростання типової для західного лісостепу водоболотної рослинності. Загальна площа заказника 1192 гектари.
За рішенням Тернопільської обласної ради у 1983 році створений Горішньоівачівський гідрологічний заказник площею 37,4 га. Івачівогорішнівський став є улюбленим місцем відпочинку для багатьох тернополян та рибної ловлі для рибалок місцевих та із сусідніх областей. Став належить УТМР. Водонасосна станція в Івачеві працює для подачі води до обласного центру.
Перша писемна згадка — 1463 як Івачів, згідно з урядовим листом князів Семена, Солтана та Василя Збаразьких, які ділили вотчину між собою.
Від 1672 — нинішня назва.
На північно-західній околиці села, в урочищі Зимна Долина в 1960-х роках відкрита стоянка часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). При в'їзді до села з Тернополя в урочищі Коноплисько на пологому схилі першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Серет. знайдено багатошарове поселення черняхівської культури VI—VII ст. н. е., празької культури VI—VII ст. н. е. Відкрите у 1954 році В.П.Савичем.[3]
Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань.
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.[4]
Під час Другої світової війни та після неї село стало осередком активної діяльності УПА. Значна частина учасників національного партизанського руху та їхніх родичів зазнала сталінських репресій, у тому числі — у таборах ГУЛАГу.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 261 особа[5]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[6].
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Парохи села:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.