Європейська рада

Європе́йська ра́да (англ. the European Council, EC) — цей термін означає регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу. Європейська рада — вищий політичний орган Європейського союзу, який складається з глав держав та урядів держав-членів ЄС. Членами Європейської ради є також її голова, який обирається раз на 2,5 роки, та голова Європейської комісії.

Не плутати з Радою Європейського Союзу — законодавчою гілкою влади Європейського Союзу.

Не плутати з Радою Європи — міжнародною організацією, що не є частиною Європейського Союзу.

European Council
Європейська Рада
Абревіатура	EC
Тип	Інституція Європейського Союзу
Засновано	9 грудня 1974
Правовий статус	регіональна міжнародна урядова організація
Країна	ЄС
Штаб-квартира	Europa Building Брюсель, Бельгія
Членство	27 країн
Офіційні мови	англійська, французька
Офіс голови	голова Європейської Ради
Голова Європейської ради	Шарль Мішель[1]
Материнська організація	ЄС
Вебсайт: consilium.europa.eu
Європейська рада у Вікісховищі

Історія створення

Європейська рада започаткована згідно з комюніке, прийнятому в грудні 1974 р. на закритті Паризького саміту; перше засідання її відбулося 10-11 березня 1975 р. в Дубліні. Раніше, від 1961 до 1974 рр., практикувалися європейські конференції на найвищому рівні. Існування Європейської ради було юридично визнане в Єдиному європейському акті, а офіційний статус підтверджено в Договорі про Європейський Союз.

Засідання проводиться щонайменше двічі на 6 місяців; голова Європейської комісії бере участь у засіданнях, як повноправний учасник. Визначає генеральні політичні напрямки для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.

Європейська рада у 2009 році стала однією з офіційних інституцій Європейського Союзу. Крім того, у 2009 році згідно з Ліссабонським договором було запроваджено пост Голови Європейської Ради. Голова ЄР обирається Європейською радою строком на 2,5 роки і може бути переобраний на цю посаду ще один раз. Перший Голова Європейської ради був обраний 19 листопада 2009 року. Рішення про призначення Германа Ван Ромпея було прийнято одноголосно всіма державами-членами. Обраний на посаду Голови Європейської ради експрем'єр-міністр Бельгії приступив до виконання обов'язків з 1 січня 2010 року. У березні 2012 року Германа Ван Ромпея було переобрано на цю посаду вдруге. 30 серпня 2014 року Головою Європейської ради був обраний Дональд Туск^[2], який вступив на посаду 1 грудня 2014. 2 липня 2019 року головою Європейської ради обрали Шарля Мішеля^[3]. Обійняв посаду 1 грудня 2019 року^[4].

Члени ради

      Європейська народна партія (8 + 1 без права голосу від інституції ЄС^[5])

      Партія європейських соціалістів (5^[5])

      Оновити Європу (6 + 1 без права голосу від інституції ЄС^[5])

      Незалежні (5^[5])

      Альянс консерваторів та реформістів у Європі (3^[5])

Члени Європейської ради станом на червень 2023 року^[6]:

Ім'я	Фото		Посада	Країна	Партія (національна партія)
Шарль Мішель			Голова Європейської ради	ЄС	Оновити Європу
Урсула фон дер Ляєн			Президент Європейської комісії	ЄС	Європейська народна партія
Карл Негаммер			Федеральний канцлер Австрії	Австрія	Європейська народна партія (Австрійська народна партія)
Александер де Кроо			Прем'єр-міністр Бельгії	Бельгія	Оновити Європу (Відкриті фламандські ліберали і демократи)
Николай Денков			Прем'єр-міністр Болгарії	Болгарія	Незалежний («Продовжуємо зміни»)
Кіріакос Міцотакіс			Прем'єр-міністр Греції	Греція	Європейська народна партія (Нова демократія)
Метте Фредеріксен			Прем'єр-міністр Данії	Данія	Партія європейських соціалістів (Соціал-демократи)
Кая Каллас			Прем'єр-міністр Естонії	Естонія	Оновити Європу (Партія реформ Естонії)
Лео Варадкар			Тишех	Ірландія	Європейська народна партія (Фіне Гел)
Педро Санчес			Прем'єр-міністр Іспанії	Іспанія	Партія європейських соціалістів (Іспанська соціалістична робітнича партія)
Джорджа Мелоні			Голова Ради міністрів Італії	Італія	Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Брати Італії)
Нікос Христодулідіс			Президент Кіпру	Кіпр	Незалежний (Незалежний)
Кріш'яніс Каріньш			Прем'єр-міністр Латвії	Латвія	Європейська народна партія (Єдність)
Ґітанас Науседа			Президент Литви	Литва	Незалежний (незалежний)
Ксав'є Бетель			Прем'єр-міністр Люксембургу	Люксембург	Оновити Європу (Демократична партія)
Роберт Абела			Прем'єр-міністр Мальти	Мальта	Партія європейських соціалістів (Лейбористська партія)
Марк Рютте			Прем'єр-міністр Нідерландів	Нідерланди	Оновити Європу (Народна партія за свободу і демократію)
Олаф Шольц			Федеральний канцлер Німеччини	Німеччина	Партія європейських соціалістів (Соціал-демократична партія Німеччини)
Матеуш Моравецький			Прем'єр-міністр Польщі	Польща	Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Право і справедливість)
Антоніу Кошта			Прем'єр-міністр Португалії	Португалія	Партія європейських соціалістів (Соціалістична партія)
Клаус Йоганніс			Президент Румунії	Румунія	Європейська народна партія (Національна ліберальна партія)
Людовіт Одор			Прем'єр-міністр Словаччини	Словаччина	Незалежний (Незалежний)
Роберт Голоб			Прем'єр-міністр Словенії	Словенія	Оновити Європу (Рух «Свобода»)
Віктор Орбан			Прем'єр-міністр Угорщини	Угорщина	Незалежний (Фідес — Угорський громадянський союз)
Петтері Орпо			Прем'єр-міністр Фінляндії	Фінляндія	Європейська народна партія (Національна коаліція)
Емманюель Макрон			Президент Франції	Франція	Оновити Європу (Відродження)
Андрей Пленкович			Прем'єр-міністр Хорватії	Хорватія	Європейська народна партія (Хорватська демократична співдружність)
Петр Фіала			Прем'єр-міністр Чехії	Чехія	Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Громадянська демократична партія)
Ульф Крістерссон			Прем'єр-міністр Швеції	Швеція	Європейська народна партія (Помірна коаліційна партія)

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 12 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
2. Туск обраний президентом Ради ЄС. 24tv.ua. 24 TV. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. (укр.)
3. Бельгійського прем'єра погодили на посаду президента Європейської ради. Європейська правда (українською) . 2 липня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
4. Наймолодший прем'єр Бельгії з XIX століття. Що відомо про нового главу Євроради Шарля Мішеля. НВ (українською) . 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
5. Current membership of the European Council (PDF) (PDF) (англійською) . грудень 2021. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
6. Members of the European Council. European Council (англійською) . Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 9 лютого 2022.