From Wikipedia, the free encyclopedia
Футуризм, од лат. futurum будучность — авантгардны пруды в европском умѣню 10.–20. рокох XX. стороча, котры усиловали ся створити «умѣня будучности», выголошовали одмѣтаня традичной културы, ей моралных и артистичных цѣнностей, култивовали урбанизм, естетику великого города, машинной индустрии.[1]
Найповнѣйше ся реализовав в поезии и вытварном умѣню в Италии и России (1909–1921), хоть были адепты того руху аж и за границями Европы — в США, Японии, Аргентинѣ, Чиле. Вызнаный закладатель футуризму Филиппо Томмазо Маринетти быв автором термина и выступив з бомбастичным и агресивным манифестом футуризма в парижской Le Figaro 20. фебруара 1909.[2][3]
В литературѣ, усилуючи ся зробити язык интенсивнѣйшым, спущали ся до вулгарной лексикы, творили новы слова, обрубовали традичны, любили хосновати звуконаподобнѣня (в зберцѣ военной поезии Маринетти Zang tumb tumb имитуе звукы канонады), одыйти од нудной горизонталной типографикы.[2][3]
Маринетти остро критиковав сполоченство за «музейну» културу, главныма цѣнностями выголосив «енергию», «скорость», «силу», оспѣвовав агресию, национализм и войну. В року 1918 створив политичу партию футуристох, а в року 1919 прихылив ся ку фашистичному руху Бенито Муссолини. По установлѣню фашистичного режима футуризм став ся официалным напрямом умѣня, схваленым владов. Футуризм закончив свое ествованя по смерти Маринетти в 1944. Через его споѣня з фашизмом по Другой свѣтовой войнѣ футуризм не находив новых прихылникох.[4]
В СССР футуризм служив идеям Октобровой револуции,[1] але з часом комунистичный режим став ся все веце нетерпимым ку тому, што поважовав за авантгардный формализм.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.