абсолютно

абсолютно (język bułgarski)

transliteracja:

absolûtno

wymowa:

​^?/i

znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) напълно, съвършено, безусловно, съвсем

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. абсолют m, абсолютност ż, абсолютизъм m, абсолютизиране n

czas. абсолютизирам ndk./dk.

przym. абсолютен

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła:

абсолютно (język rosyjski)

transliteracja:

absolûtno

wymowa:

IPA: [ɐpsɐˈlʲutnə], ​^?/i, ​^?/i

podział przy przenoszeniu wyrazu: аб•со•лю́т•но

znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie, bezwzględnie^[1]

odmiana:

(1.1) абсолю́тно nieodm.

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) абсолю́тно прав → ma absolutną rację^[1]

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. абсолю́т m, абсолютизи́рование n, абсолютиза́ция ż, абсолюти́зм m, абсолюти́ст m, абсолю́тность ż

czas. абсолютизи́ровать dk./ndk., абсолютизи́роваться dk./ndk.

przym. абсолюти́стский, абсолю́тный

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła:

1. Hasło „абсолютно” w: Jan Wawrzyńczyk, Nowy słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2022, ISBN 978-83-01-15252-9, s. 3.

абсолютно (język ukraiński)

transliteracja:

absolûtno

wymowa:

абсолю́тно^?/i абсолю́тно^?/i абсолю́тно^?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

przysłówek

(1.1) absolutnie^[1], bezwzględnie, zupełnie^[2]

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) абсолю́тно чо́рне ті́ло → ciało doskonale czarne • абсолю́тно тверде́ ті́ло → bryła sztywna • абсолю́тно ти́хо • абсолю́тно пра́вильне рі́шення • абсолю́тно еласти́чний → doskonale elastyczny • абсолю́тно відве́рто → z całą szczerością • абсолю́тно го́лий → zupełnie nagi

synonimy:

(1.1) зовсім, повністю, найсуворіше, без скидок, без виннятку, від і до, до найменших дрібниць^[3]

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. абсолют m, абсолютність ż, абсолютизування n, абсолютизованість ż, абсолютизація ż, абсолютизм m, абсолютист m, абсолютистка ż

czas. абсолютизувати, абсолютизуватися

przym. абсолютний, абсолютивний, абсолютизований, абсолютистський

przysł. абсолютизовано

związki frazeologiczne:

etymologia:

przysł. od ukr. абсолю́тний^[1]

uwagi:

(1.1) W połączeniu z przymiotnikami „абсолютно” zapisuje się rozłącznie, np. „абсолю́тно сухи́й”.^[4]

źródła:

1. Hasło „абсолю́тний” w: Зоряна Куньч, Універсальний словник української мови, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-462-5, s. 10.
2. Hasło „абсолютно” w: Stanisław Domagalski, Wielki słownik polsko-ukraiński ukraińsko-polski z rozszerzoną terminologią współczesnego biznesu, Wydawnictwo REA, Warszawa 2008, ISBN 978-83-7141-750-4, s. 920.
3. Hasło „абсолю́тно” w: Олексій Сергійович Вусик, Словник синонімів української мови, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2353-5, s. 8.
4. Hasła абсолю́тно випадко́вий, абсолю́тно незмі́нний, абсолю́тно неціка́вий, абсолю́тно прозо́рий, абсолю́тно спокі́йний, абсолю́тно сухи́й, абсолю́тно чи́стий w: Тетяна Костянтинівна Співак, Олена Олександрівна Якименко, Словник-довідник сучасної української мови. Разом. Окремо. Через дефіс, Wydawnictwo «Весна», Charków 2009, ISBN 978-966-2192-52-0, s. 7.