мовознавець

Ukrainian

Etymology

мо́ва (móva, “language”) +‎ -о- (-o-) +‎ знаве́ць (znavécʹ, “expert”)

Pronunciation

• IPA^(key): [mɔwɔzˈnaʋet͡sʲ]

• Audio:

  (file)

Noun

мовозна́вець • (movoznávecʹ) m pers (genitive мовозна́вця, nominative plural мовозна́вці, genitive plural мовозна́вців, feminine мовозна́виця, relational adjective мовозна́вчий)

1. linguist

   Synonym: лінгві́ст (linhvíst)

2. philologist

   Synonym: філо́лог (filóloh)

Declension

	singular	plural
nominative	мовозна́вець movoznávecʹ	мовозна́вці movoznávci
genitive	мовозна́вця movoznávcja	мовозна́вців movoznávciv
dative	мовозна́вцеві, мовозна́вцю movoznávcevi, movoznávcju	мовозна́вцям movoznávcjam
accusative	мовозна́вця movoznávcja	мовозна́вців movoznávciv
instrumental	мовозна́вцем movoznávcem	мовозна́вцями movoznávcjamy
locative	мовозна́вцеві, мовозна́вцю, мовозна́вці movoznávcevi, movoznávcju, movoznávci	мовозна́вцях movoznávcjax
vocative	мовозна́вцю movoznávcju	мовозна́вці movoznávci

Declension of мовозна́вець (pers soft masc-form accent-a reduc)

Derived terms

• мовозна́вство (movoznávstvo)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мовознавець”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “мовознавець”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “мовознавець”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “мовознавець”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)