супроводжувати

Etymology

From су- (su-) +‎ прово́джувати (provódžuvaty). Compare Russian сопровожда́ть (soprovoždátʹ), Belarusian суправаджа́ць (supravadžácʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [sʊprɔˈwɔd͡ʒʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb

супрово́джувати • (suprovódžuvaty) impf (transitive)

to accompany
to escort, to convoy

Conjugation

More information imperfective aspect, infinitive ...

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	супрово́джувати, супрово́джувать suprovódžuvaty, suprovódžuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	супрово́джуваний suprovódžuvanyj impersonal: супрово́джувано suprovódžuvano
adverbial	супрово́джуючи suprovódžujučy	супрово́джувавши suprovódžuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	супрово́джую suprovódžuju	бу́ду супрово́джувати, бу́ду супрово́джувать, супрово́джуватиму búdu suprovódžuvaty, búdu suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatymu
2nd singular ти	супрово́джуєш suprovódžuješ	бу́деш супрово́джувати, бу́деш супрово́джувать, супрово́джуватимеш búdeš suprovódžuvaty, búdeš suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	супрово́джує suprovódžuje	бу́де супрово́джувати, бу́де супрово́джувать, супрово́джуватиме búde suprovódžuvaty, búde suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatyme
1st plural ми	супрово́джуєм, супрово́джуємо suprovódžujem, suprovódžujemo	бу́демо супрово́джувати, бу́демо супрово́джувать, супрово́джуватимемо, супрово́джуватимем búdemo suprovódžuvaty, búdemo suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatymemo, suprovódžuvatymem
2nd plural ви	супрово́джуєте suprovódžujete	бу́дете супрово́джувати, бу́дете супрово́джувать, супрово́джуватимете búdete suprovódžuvaty, búdete suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatymete
3rd plural вони	супрово́джують suprovódžujutʹ	бу́дуть супрово́джувати, бу́дуть супрово́джувать, супрово́джуватимуть búdutʹ suprovódžuvaty, búdutʹ suprovódžuvatʹ, suprovódžuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	супрово́джуймо suprovódžujmo
second-person	супрово́джуй suprovódžuj	супрово́джуйте suprovódžujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	супрово́джував suprovódžuvav	супрово́джували suprovódžuvaly
feminine я / ти / вона	супрово́джувала suprovódžuvala
neuter воно	супрово́джувало suprovódžuvalo

Close

Conjugation of супрово́джувати, супрово́джувать (class 2a, imperfective, transitive)

Synonyms

(all senses): супрово́дити impf (suprovódyty)
(to escort, to convoy): ескортува́ти impf (eskortuváty)
(to accompany in music): акомпанува́ти impf (akompanuváty)

Derived terms

супрово́джуваний (suprovódžuvanyj)
супрово́джування n (suprovódžuvannja)
супрово́джуватися impf (suprovódžuvatysja)

Related terms

су́провід m (súprovid)
супрові́дни́й (suprovídnýj)
супрові́дник m (suprovídnyk), супрові́дниця f (suprovídnycja)
супрово́джений (suprovódženyj)
супрово́дження n (suprovódžennja)
супрово́дитися impf (suprovódytysja)