розпитати

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ пита́ти (pytáty). Compare Belarusian распыта́ць (raspytácʹ), Polish rozpytać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzpeˈtate]

• Audio:

  (file)

Verb

розпита́ти • (rozpytáty) pf (imperfective розпи́тувати)

1. to question, to interrogate (ask questions of)

   Synonym: допита́ти pf (dopytáty)

2. to ask, to inquire, to make inquiries (about something: про + accusative)

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розпита́ти, розпита́ть rozpytáty, rozpytátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розпи́таний rozpýtanyj impersonal: розпи́тано rozpýtano
adverbial	—	розпита́вши rozpytávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розпита́ю rozpytáju
2nd singular ти	—	розпита́єш rozpytáješ
3rd singular він / вона / воно	—	розпита́є rozpytáje
1st plural ми	—	розпита́єм, розпита́ємо rozpytájem, rozpytájemo
2nd plural ви	—	розпита́єте rozpytájete
3rd plural вони	—	розпита́ють rozpytájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розпита́ймо rozpytájmo
second-person	розпита́й rozpytáj	розпита́йте rozpytájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розпита́в rozpytáv	розпита́ли rozpytály
feminine я / ти / вона	розпита́ла rozpytála
neuter воно	розпита́ло rozpytálo

Conjugation of розпита́ти, розпита́ть (class 1a, perfective, transitive)

Derived terms

• ро́зпит m (rózpyt)
• розпита́тися pf (rozpytátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розпитати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розпитати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розпитати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розпитати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)