помилитися

From по- (po-) +‎ ми́ли́тися (mýlýtysja). Compare Belarusian памылі́цца (pamylícca), Polish pomylić się.

помили́тися • (pomylýtysja) pf (imperfective помиля́тися)

to err, to be mistaken, to make a mistake
помили́тися в раху́нку ― pomylýtysja v raxúnku ― to miscount (literally, “to err in counting”)

помили́тися в розраху́нках ― pomylýtysja v rozraxúnkax ― to miscalculate (literally, “to err in calculations”)

More information perfective aspect, infinitive ...

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	помили́тися, помили́тись, помили́ться pomylýtysja, pomylýtysʹ, pomylýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	помили́вшись pomylývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	помилю́ся, помилю́сь pomyljúsja, pomyljúsʹ
2nd singular ти	—	поми́лишся pomýlyšsja
3rd singular він / вона / воно	—	поми́литься pomýlytʹsja
1st plural ми	—	поми́лимся, поми́лимося, поми́лимось pomýlymsja, pomýlymosja, pomýlymosʹ
2nd plural ви	—	поми́литеся, поми́литесь pomýlytesja, pomýlytesʹ
3rd plural вони	—	поми́ляться pomýljatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	помилі́мся, помилі́мося, помилі́мось pomylímsja, pomylímosja, pomylímosʹ
second-person	помили́ся, помили́сь pomylýsja, pomylýsʹ	помилі́ться pomylítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	помили́вся, помили́всь pomylývsja, pomylývsʹ	помили́лися, помили́лись pomylýlysja, pomylýlysʹ
feminine я / ти / вона	помили́лася, помили́лась pomylýlasja, pomylýlasʹ
neuter воно	помили́лося, помили́лось pomylýlosja, pomylýlosʹ

Close

Conjugation of помили́тися, помили́тись, помили́ться (class 4c, perfective, reflexive)

Ukrainian