лізти

Ukrainian

Etymology

From Old East Slavic лѣзти (lězti), from Proto-Slavic *lězti (“to crawl, climb”).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈlʲizte]

• Audio:

  (file)

Verb

лі́зти • (lízty) impf (perfective залі́зти or влі́зти or полі́зти)

1. (intransitive) to climb (up, on to), to scramble
2. (intransitive) to clamber, to crawl, to scramble (through, into, under)
3. (intransitive) to get (into); to thrust the hand (into)

Usage notes

• This is a concrete verb. Its abstract counterpart is ла́зити (lázyty).

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	лі́зти lízty
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	лі́зучи lízučy	лі́зши lízšy
	present tense	future tense
1st singular я	лі́зу lízu	бу́ду лі́зти, лі́зтиму búdu lízty, líztymu
2nd singular ти	лі́зеш lízeš	бу́деш лі́зти, лі́зтимеш búdeš lízty, líztymeš
3rd singular він / вона / воно	лі́зе líze	бу́де лі́зти, лі́зтиме búde lízty, líztyme
1st plural ми	лі́зем, лі́земо lízem, lízemo	бу́демо лі́зти, лі́зтимемо, лі́зтимем búdemo lízty, líztymemo, líztymem
2nd plural ви	лі́зете lízete	бу́дете лі́зти, лі́зтимете búdete lízty, líztymete
3rd plural вони	лі́зуть lízutʹ	бу́дуть лі́зти, лі́зтимуть búdutʹ lízty, líztymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	лі́зьмо lízʹmo
second-person	лізь lizʹ	лі́зьте lízʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ліз liz	лі́зли lízly
feminine я / ти / вона	лі́зла lízla
neuter воно	лі́зло lízlo

Conjugation of лі́зти (class 7a, imperfective, intransitive)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “лізти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “лізти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “лізти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)