занепокоїти

From за- (za-) +‎ непоко́їти (nepokójity). Compare Belarusian занепако́іць (zanjepakóicʹ), Polish zaniepokoić.

занепоко́їти • (zanepokójity) pf (imperfective непоко́їти)

(transitive) to worry, to concern, to disquiet, to preoccupy, to trouble (make anxious; afflict with mental agitation)
Synonyms: збенте́жити pf (zbentéžyty), збу́рити pf (zbúryty), потриво́жити pf (potryvóžyty), стриво́жити pf (stryvóžyty), потурбува́ти pf (poturbuváty), стурбува́ти pf (sturbuváty), схвилюва́ти pf (sxvyljuváty)

More information perfective aspect, infinitive ...

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	занепоко́їти, занепоко́їть zanepokójity, zanepokójitʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	занепоко́єний zanepokójenyj impersonal: занепоко́єно zanepokójeno
adverbial	—	занепоко́ївши zanepokójivšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	занепоко́ю zanepokóju
2nd singular ти	—	занепоко́їш zanepokójiš
3rd singular він / вона / воно	—	занепоко́їть zanepokójitʹ
1st plural ми	—	занепоко́їм, занепоко́їмо zanepokójim, zanepokójimo
2nd plural ви	—	занепоко́їте zanepokójite
3rd plural вони	—	занепоко́ять zanepokójatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	занепоко́ймо zanepokójmo
second-person	занепоко́й zanepokój	занепоко́йте zanepokójte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	занепоко́їв zanepokójiv	занепоко́їли zanepokójily
feminine я / ти / вона	занепоко́їла zanepokójila
neuter воно	занепоко́їло zanepokójilo

Close

Conjugation of занепоко́їти, занепоко́їть (class 4a, perfective, transitive)

Ukrainian