Прочитність
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Прочи́тність[1][2][3], також легкочи́тність, зручночи́тність, чита́бельність[4], чи́ткість, чито́мість[2] — властивість тексту, що визначає наскільки легко його можна прочитати та зрозуміти. Тобто це легкість, з якою читач сприймає написаний текст. У природних мовах прочитність залежить як від якості вмісту (складність словникового складу та синтаксис), так і від його представлення у друкованому вигляді. Дослідники виділяють різні чинники для вимірювання прочитності. Зокрема:
- швидкість сприйняття;
- сприйняття на відстані;
- сприйняття периферичним зором;
- видимість;
- метод рефлекторного блимання;
- швидкість читання;
- рухи очей;
- втома при читанні[5].
Читання — це більше, ніж просто розпізнавання символів[en], яке є мірилом того, як легко читач може відрізнити окремі букви чи символи один від одного.
Більш висока прочитність зменшує докладені зусилля та збільшує швидкість читання для будь-якого читача, а це особливо важливо для тих, хто не має високого рівня розуміння прочитаного[en]. У читачів із середнім або поганим розумінням прочитаного підвищення рівня прочитності тексту від посереднього до хорошого може змінити невдалу комунікацію на успішну.
Прочитність стосується як природних мов, так і мов програмування, хоча й у різні способи. У програмуванні такі речі, як коментарі програміста, вибір структури циклу та вибір імен можуть визначати простоту, з якою людина може читати програмний код комп'ютера.