Затока Олександри
затока Охотського моря / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Затока Олександри (рос. залив Александры) — затока Охотського моря на захід від Сахалінської затоки між мисом Олександра (54°17′19″ пн. ш. 139°47′03″ сх. д.) та за 66 км від нього на захід мисом Мухтеля (54°18′04″ пн. ш. 138°44′51″ сх. д.). Відкрита з півночі. Територія Тугуро-Чуміканського району Хабаровського краю Російської Федерації. Описана у 1849 році офіцерами військового транспорту «Байкал» під командуванням капітан-лейтенанта Геннадія Невельського.
54°15′02″ пн. ш. 139°15′15″ сх. д. | |
Прибережні країни | Росія[1] |
---|---|
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2027929 |
Береги затоки складаються із двох майже рівних за довжиною частин: східної гористої і західної низинної. Гірські ланцюги висотою до 700 м місцями простягаються вздовж берегу, а місцями підходять майже перпендикулярно до берегової лінії. Тому берег має вигляд суцільного осипного обриву значної висоти або ж являє собою вузькі гірські долини, якими протікають струмки і річки, що впадають в затоку. Глибини — до 45 м. На березі знаходиться озеро Мухтеля (54°09′58″ пн. ш. 139°06′59″ сх. д.), що відокремлене від моря вузькою косою Гілин. З морем озеро з'єднано протокою Дапту довжиною 5,7 км.