Едвін Лаченс
британський архітектор / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сер Едвін Ландір Лаченс (англ. Sir Edwin Landseer Lutyens, OM, KCIE, Kt, PRA, FRIBA, 29 березня 1869 — 1 січня 1944) — британський архітектор, видатний представник британського неокласицизму, президент Королівської академії мистецтв з 1938 року до своєї смерті.
Едвін Лаченс | |
---|---|
Народився |
29 березня 1869(1869-03-29)[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[3] |
Помер |
1 січня 1944(1944-01-01)[3][2][…] (74 роки) Лондон, Велика Британія[3] |
Поховання | собор Святого Павла |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | містобудівник, архітектор, унаочнювач |
Галузь | архітектура[4] |
Alma mater | Королівський коледж мистецтв |
Знання мов | англійська[1] |
Членство | Королівська академія мистецтв, Королівський інститут британських архітекторів, Royal Fine Art Commissiond і Бьорлінгтонський клуб витончених мистецтвd |
Роки активності | 1884[5] — 1944[5] |
Magnum opus | Cheylesmore Memoriald, St Jude's Church, Hampstead Garden Suburbd, Кенотаф, Thiepval Memoriald, Liverpool Metropolitan Cathedrald, Tower Hill Memoriald, Gledstone Halld, Hampton Court Bridged, Patiala Housed, Ліндісфарнський замок, Посольство Великої Британії в СШАd[6], Брама Індії, Abbey House, Barrow-in-Furnessd, 100 King Streetd, Ednaston Manord, Runnymede Bridged, Goddardsd, Greywallsd, Hyderabad Housed, Johannesburg Art Galleryd, Раштрапаті-Бхаван, Castle Drogod, Canberra Housed, Queen Mary's Dolls' Housed і Spalding War Memoriald |
Посада | PRAd і президент[d] |
Батько | Charles Augustus Henry Lutyensd[7][8] |
Мати | Mary Theresa Gallweyd[7][8] |
У шлюбі з | Emily Lutyensd[8] |
Діти | Mary Lutyensd[9][8], Elisabeth Lutyensd[9][8], Robert Lutyensd[7][8], Barbara Lutyensd[7][8] і Ursula Lutyensd[7][8] |
Нагороди | |
Лаченс здобув популярність ще в 1890-ті роки, коли під впливом ідей руху arts and crafts в співдружності з садівницею Гертрудою Джекілл створив сучасний тип комфортної приміської садиби. Серед різних форм історизму особливо виділяв стиль приватних особняків тюдорівськой епохи. У замку Дрого (1910) дав сучасне трактування образу середньовічного замку.
Після Першої світової війни Лаченс фактично став офіційним архітектором британського уряду. Серед його замовлень цього часу видне місце займали військові меморіали і тріумфальні арки, найзнаменитіші з них, — Кенотаф у Вайтхолле (1919–1920) і Ворота Індії в Делі (1921–1931). У 1927–1928 роках він спроектував британське посольство в США, запропонував модель католицького собору в Ліверпулі.
Починаючи з 1912 року основним проектом Лачинса було планування нової індійської столиці — Нью-Делі. Проект Лачинса знаходився в руслі традиції британського містобудування, а прагненням архітектора було перетворити столицю Британської Індії на «місто-сад». Будівництво грандіозної резиденції віце-короля Індії (нині — президента Індії) стало вінцем кар'єри Лаченса, а збудований ним район і зараз має назву Лаченсівського Делі.