Алегорія живопису (Вермер)
Картина Вермера / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Алегорія живопису» (нід. Allegorie op de schilderkunst) — картина голландського художника Яна Вермера, створена в період між 1666 та 1669 роками. Сюжетом слугувало власне уявлення художника стосовно процесу створення картини. «Алегорія живопису» — достеменно відома назва цієї роботи, яку в 1676 році його дружина Катаріна передала своїй матері Марії Тінс, намагаючись таким чином врятувати картину вже покійного чоловіка від кредиторів[1]. Думки дослідників розділилися й не існує спільної точки зору стосовно сюжету: автор зоборазив лише художника за роботою у власній майстерні чи існує певне приховане алегоричне значення. Відомим є лише те, що Вермер під час створення цієї картини реалізував усі притаманні йому художні навички: передачу падіння світла та поводження з глибиною відтінків при зображенні предметів[2].
Алегорія живопису нід. Allegorie op de schilderkunst | |
Автор | Ян Вермер |
---|---|
Час створення | 1666—1669 |
Розміри | 130 × 110 см |
Матеріал | полотно |
Техніка | олійні фарби |
Місцезнаходження | Музей історії мистецтв (Відень, Австрія) |
Свого часу картина «Алегорія живопису» привернула увагу Гітлера. В 1940 році він обманом придбав її у нащадків графа Яромира Черніна з наміром включити до запланованого, але так і не реалізованого, музею фюрера у Лінці. Після закінчення другої світової війни представники США повернули картину до Австрії, де з 1958 року під інвентарним номером 9128 вона перебуває у колекції віденського музею історії мистецтв. У 2011 році після спроб нащадків графа Черніна повернути собі картину міністерство культури Австрії вирішило, що вона не підпадає під акт про реституцію[2].