признать

俄語

詞源

при- (pri-) +‎ знать (znatʹ)。

發音

• 國際音標^(幫助)：[prʲɪzˈnatʲ]

• 音頻：

  (檔案)

動詞

призна́ть (priznátʹ) 完 (非完整體 признава́ть)

1. 認出

   Я вас не призна́л. ― Ja vas ne priznál. ― 我没认出您。

2. 承認

   призна́ть свою́ оши́бку ― priznátʹ svojú ošíbku ― 承认自己的错误

3. 認為；認定，斷定

   призна́ть до́воды основа́тельными ― priznátʹ dóvody osnovátelʹnymi ― 认为理由是充分的

屈折

注意：有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副詞分詞無詞形變化。

完整體
不定式	призна́ть priznátʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	призна́вший priznávšij
被動	—	при́знанный príznannyj
副詞	—	призна́в priznáv, призна́вши priznávši
	現在時	將來時
第一人稱單數 (я)	—	призна́ю priznáju
第二人稱單數 (ты)	—	призна́ешь priznáješʹ
第三人稱單數 (он/она́/оно́)	—	призна́ет priznájet
第一人稱複數 (мы)	—	призна́ем priznájem
第二人稱複數 (вы)	—	призна́ете priznájete
第三人稱複數 (они́)	—	призна́ют priznájut
祈使語氣	單數	複數
	призна́й priznáj	призна́йте priznájte
過去時	單數	複數 (мы/вы/они́)
陽性 (я/ты/он)	призна́л priznál	призна́ли priználi
陰性 (я/ты/она́)	призна́ла priznála
中性 (оно́)	призна́ло priználo

призна́ть的變位（1a類完整體及物）

衍生詞

• призна́ться (priznátʹsja)、признава́ться (priznavátʹsja)
• призна́ние n (priznánije)、призна́нье n (priznánʹje)
• при́знанный (príznannyj)
• призна́тельность (priznátelʹnostʹ)
• призна́тельный (priznátelʹnyj)