кипеть

俄語

詞源

來自原始斯拉夫語 *kypě̀ti，來自原始印歐語 *kwep-，經由英語 cupidity、covet、hope。

發音

• 國際音標^(幫助)：[kʲɪˈpʲetʲ]

• 音頻：

  (檔案)

動詞

кипе́ть (kipétʹ) 非完 (完整體 закипе́ть)

1. 沸騰，煮沸

   кипе́ть ключо́м ― kipétʹ ključóm ― 沸溢

2. 激動，憤怒

   кипе́ть зло́бой ― kipétʹ zlóboj ― 怒火中燒

3. 如火如荼，熱火朝天

   Рабо́та кипи́т. ― Rabóta kipít. ― 工作正如火如荼地進行著。

屈折

注意：有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副詞分詞無詞形變化。

非完整體
不定式	кипе́ть kipétʹ
分詞	現在時	過去時
主動	кипя́щий kipjáščij	кипе́вший kipévšij
被動	—	—
副詞	кипя́ kipjá	кипе́в kipév, кипе́вши kipévši
	現在時	將來時
第一人稱單數 (я)	киплю́ kipljú	бу́ду кипе́ть búdu kipétʹ
第二人稱單數 (ты)	кипи́шь kipíšʹ	бу́дешь кипе́ть búdešʹ kipétʹ
第三人稱單數 (он/она́/оно́)	кипи́т kipít	бу́дет кипе́ть búdet kipétʹ
第一人稱複數 (мы)	кипи́м kipím	бу́дем кипе́ть búdem kipétʹ
第二人稱複數 (вы)	кипи́те kipíte	бу́дете кипе́ть búdete kipétʹ
第三人稱複數 (они́)	кипя́т kipját	бу́дут кипе́ть búdut kipétʹ
祈使語氣	單數	複數
	кипи́ kipí	кипи́те kipíte
過去時	單數	複數 (мы/вы/они́)
陽性 (я/ты/он)	кипе́л kipél	кипе́ли kipéli
陰性 (я/ты/она́)	кипе́ла kipéla
中性 (оно́)	кипе́ло kipélo

кипе́ть的變位（5b類非完整體不及物）

衍生詞

動詞

• вскипе́ть 完 (vskipétʹ), вскипа́ть 非完 (vskipátʹ)
• вы́кипеть 完 (výkipetʹ), выкипа́ть 非完 (vykipátʹ)
• докипе́ть 完 (dokipétʹ), докипа́ть 非完 (dokipátʹ)
• закипе́ть 完 (zakipétʹ), закипа́ть 非完 (zakipátʹ)
• накипе́ть 完 (nakipétʹ), накипа́ть 非完 (nakipátʹ)
• откипе́ть 完 (otkipétʹ), откипа́ть 非完 (otkipátʹ)
• перекипе́ть 完 (perekipétʹ), перекипа́ть 非完 (perekipátʹ)
• покипе́ть 完 (pokipétʹ)
• прикипе́ть 完 (prikipétʹ), прикипа́ть 非完 (prikipátʹ)
• прокипе́ть 完 (prokipétʹ), прокипа́ть 非完 (prokipátʹ)
• раскипе́ться 完 (raskipétʹsja)
• скипе́ться 完 (skipétʹsja), скипа́ться 非完 (skipátʹsja)
• укипе́ть 完 (ukipétʹ), укипа́ть 非完 (ukipátʹ)

 

• кипе́ние (kipénije)
• кипяти́ть (kipjatítʹ), кипято́к (kipjatók), кипяти́льник (kipjatílʹnik)

相關詞

• ки́пень (kípenʹ)

來源

• Vasmer, Max (1964–1973年)，“кипеть”，Этимологический словарь русского языка [俄語語源詞典] (俄語), 譯自德語並由Oleg Trubačóv增補，莫斯科：Progress