слово

保加利亚语

词源

来自原始斯拉夫语 *slȍvo (“词”)。

发音

• 国际音标^(帮助): [ˈsɫɔvo]

名词

сло́во • (slóvo) n

1. 词

   近义词：ду́ма (dúma)

2. 说话

   近义词：реч (reč)

3. 称呼

   近义词：обръще́ние (obrǎšténie)

4. 说教

   近义词：про́повед (própoved)

变格

	单数	复数
不定	сло́во slóvo	слова́, словеса́1 slová, slovesá1
定	сло́вото slóvoto	слова́та, словеса́та1 slováta, slovesáta1

сло́во 的变格

¹古旧.

马其顿语

词源

源自原始斯拉夫语 *slȍvo (“词语”)。

发音

• 国际音标^(帮助): [ˈsɫɔvɔ]

• 音频：

  (档案)

名词

сло́во • (slóvo) n

1. (古旧) 词语

   近义词：збор (zbor)

2. (罕用) 演讲，发言（尤指在仪式性场合上）

   近义词：говор (govor)、беседа (beseda)

3. (方言) 字母

   近义词：буква (bukva)

4. (宗教) 布道，讲道

   近义词：проповед (propoved)

变格

	单数	复数
不定	слово	слова
定指（远近未知）	словото	словата
定指（近指）	словово	словава
定指（远指）	словоно	слована
呼格	слово	слова

слово 的变格

延伸阅读

• “слово”, Дигитален речник на македонскиот јазик (Digitalen rečnik na makedonskiot jazik) [马其顿语数位词典]
• “слово” in Официјален дигитален речник на македонскиот јазик (Oficijalen digitalen rečnik na makedonskiot jazik) − makedonski.gov.mk
• слово, Makedonisch Info (germansko-makedonski rečnik, makedonsko-germanski rečnik)

教会斯拉夫语

слово

其他形式

• ⱄⰾⱁⰲⱁ (slovo) — 格拉哥里字母

词源

源自原始斯拉夫语 *slȍvo (“词语”)。

名词

слово (slovo) n

1. 话语
   1. 词语；说话
      • Template:R:cu:zogr:

        небо ꙇ҅ земл҄ѣ прѣꙇ҅детъ · а꙼ моѣ словеса не прѣꙇ҅дѫтъ ·

        就算天地消逝，我的话语也永不会消失。

      • 路加福音 24:19-20，出自 Codex Assemanius, 3241900-3241920:

        ꙇ́же бъис꙯ мѫжь пррок꙯ · силенъ дѣломъ и́ словомъ ·

        他是个先知，在神和众百姓面前，说话行事都有大能。

   2. 语言方面的才能
   3. 教诲，教导
      • 马太福音 7:26，出自 Codex Marianus:

        и вьсѣкъ слꙑшѧи словеса моѣ си и не творѧи ихъ · оуподобитъ сѧ мѫжѫ боуѭ̑ · ꙇже созъда своѭ храминѫ на пѣсъцѣ ·

        i vĭsěkŭ slyšęi slovesa moě si i ne tvoręi ixŭ · upodobitŭ sę mǫžǫ bujǫ̑ · iže sozŭda svojǫ xraminǫ na pěsŭcě ·

        凡听见我这话不去行的，好比一个无知的人，把房子盖在沙土上。

      • 约翰福音 6:60，出自 Codex Marianus, 4066010:

        жестоко естъ слово се кто можетъ его слꙋшати ·

        žestoko estŭ slovo se kto možetŭ ego slušati ·

        这话甚难，谁能听呢。

   4. 消息，音讯；流言
      • Template:R:cu:zogr:

        Ѡнъ же шьдъ начѧтъ проповѣдати много · ꙇ҅ проносити слово ·

        Onŭ že šĭdŭ načętŭ propovědati mnogo · i҅ pronositi slovo ·

        相反，他走后四处随意散播这消息。

      • Template:R:cu:zogr:

        ꙇ҅ изиде слово се по всеі ꙇ҅юдеі о н҄емь ·

        i҅ izide slovo se po vsei i҅judei o nʹemĭ ·

        他的消息传遍了犹太全境。

   5. (基督教) 逻各斯，道
      • 11世纪早期，Codex Assemanius，约翰福音 1:1:

        Исконі бѣ слово [и] слово бѣ ꙋ́ б꙯а · и б꙯ъ бѣ слово ·

        太初有道，道与神同在，道就是神。

   6. 命令，指令
   7. 承诺，誓言
   8. 名称，称呼
   9. (古东教会斯拉夫语，语义借自希腊语) 神谕
      • 1581年，《奥斯特洛圣经》，出埃及记 28.15:

        И҆ да сътвори́ши сло́во сꙋ́дное, дѣ́ло пестрѧ́щаго […]

        I҆ da sŭtvoríši slóvo súdnoe, dě́lo pestrę́štago […]

        你要用巧匠的手工，作一个决断的胸牌[…]

   10. (晚期教会斯拉夫语) 演讲，演说
2. 书面文本，文字
   1. 说教，布道
   2. 经文或对其的引文
3. 心智；情理
   1. 理由，原因
      • Template:R:cu:supr:

        чꙿто ѥ слово · что꙯ коварь҆ство · чꙿто ѥ҆ мꙑсль сьнитию̑ ѥ҅го · ѥ҅же въ а҅дъ ·

        他坠入地狱的背后有什么原因，有什么诡计，又有什么想法呢？

   2. (语义借自希腊语) 理性
   3. (语义借自希腊语) 计算；报账
   4. (语义借自希腊语) 意思，含义
   5. (语义借自希腊语) 方式，类型；要素
   6. (语义借自希伯来语) 事情

变格

	单数	双数	复数
主格	слово slovo	словесоу slovesu	словесьмъ slovesĭmŭ
属格	словесѣ slovesě	словесъ slovesŭ	словесьмь slovesĭmĭ
与格	словеса slovesa	словесе slovese	словесьма slovesĭma
宾格	слово slovo	словесоу slovesu	словесꙑ slovesy
工具格	словесѣ slovesě	словесьхъ slovesĭxŭ	слово slovo
方位格	словеса slovesa	словеси slovesi	словесѣ slovesě
呼格	словесе slovese	словесьма slovesĭma	словеса slovesa

слово 的变格（（s-词干））

	单数	双数	复数
主格	слово slovo	словоу slovu	словомъ slovomŭ
属格	словѣ slově	словъ slovŭ	словомь slovomĭ
与格	слова slova	словѣ slově	словома slovoma
宾格	слово slovo	словоу slovu	словꙑ slovy
工具格	словѣ slově	словѣхъ slověxŭ	слово slovo
方位格	слова slova	словоу slovu	словѣ slově
呼格	слова slova	словома slovoma	слова slova

слово 的变格（（硬音o-词干））

衍生词汇

• баснословити (basnosloviti)
• баснословиѥ (basnoslovije)
• бесловесьнъ (beslovesĭnŭ)
• бесловиѥ (beslovije)
• бесловьнъ (beslovĭnŭ)
• благословити (blagosloviti)
• благословьнъ (blagoslovĭnŭ)
• блѧдословити (blędosloviti)
• богословиѥ (bogoslovije)
• богословьць (bogoslovĭcĭ)
• боуѥсловити (bujesloviti)
• боуѥсловиѥ (bujeslovije)
• двословивъ (dvoslovivŭ)
• двословиѥ (dvoslovije)
• дръзословити (drŭzosloviti)
• дръзословиѥ (drŭzoslovije)
• звѣздословити (zvězdosloviti)
• звѣздословиѥ (zvězdoslovije)
• звѣздословьць (zvězdoslovĭcĭ)
• злословити (zlosloviti)
• злословиѥ (zloslovije)
• инословиѥ (inoslovije)
• лъжесловити (lŭžesloviti)
• лъжесловиѥ (lŭžeslovije)
• лъжесловьць (lŭžeslovĭcĭ)
• многословити (mnogosloviti)
• многословиѥ (mnogoslovije)
• многословьнъ (mnogoslovĭnŭ)
• несловесьнъ (neslovesĭnŭ)
• пословица (poslovica)
• праздьнословити (prazdĭnosloviti)
• праздьнословиѥ (prazdĭnoslovije)
• прьвословесьнъ (prĭvoslovesĭnŭ)
• сладъкословьць (sladŭkoslovĭcĭ)
• словесьнъ (slovesĭnŭ)
• словьнъ (slovĭnŭ)
• словѣнинъ (slověninŭ)
• смѣхословити (směxosloviti)
• смѣхословиѥ (směxoslovije)
• смѣхословьць (směxoslovĭcĭ)
• соуѥсловиѥ (sujeslovije)
• соуѥсловьць (sujeslovĭcĭ)

 

相关词汇

• слоути (sluti)
• слава (slava)

参考资料

• 1850, Franz Miklosich, Lexicon linguae Slovenicae. Veteris dialecti‎^[1], Vienna
• Template:R:cu:SS
• Template:R:cu:SJS
• Derksen, Rick (2008年) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4)，Leiden, Boston：Brill，ISBN 978 90 04 15504 6
• Template:R:sla:Halla-aho 2006
• 2016, Андрей Бояджиев, Старобългарска читанка‎^[2], София

古东斯拉夫语

词源

源自原始斯拉夫语 *slȍvo。与教会斯拉夫语 слово (slovo)、古波兰语 słowo等同源。

发音

• 国际音标^(帮助): /ˈslɔʋɔ/→/ˈslɔʋɔ/→/ˈslɔʋɔ/

• (约9世纪) 国际音标^(帮助): /ˈslɔʋɔ/
• (约11世纪) 国际音标^(帮助): /ˈslɔʋɔ/
• (约13世纪) 国际音标^(帮助): /ˈslɔʋɔ/

• 断字：сло‧во

名词

слово (slovo) n (指小词 словесьце，关系形容词 словесьнꙑи)

1. 词语
   • 1076, Sviatoslav's izbornik‎^[3]，第 2 页:

     нъ пораꙁоумѣи чьто гл҃ють книгꙑ и словеса та·

     nŭ porazuměi čĭto gl:jutĭ knigy i slovesa ta·

     但也要理解书上的内容和文字

变格

	单数	双数	复数
主格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
属格	словесе slovese	словесу slovesu	словесъ slovesŭ
与格	словеси slovesi	словесьма slovesĭma	словесьмъ slovesĭmŭ
宾格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa
工具格	словесьмь slovesĭmĭ	словесьма slovesĭma	словесꙑ slovesy
方位格	словеси, словесе slovesi, slovese	словесу slovesu	словесьхъ slovesĭxŭ
呼格	слово slovo	словесѣ slovesě	словеса slovesa

слово的变格（s-词干）

派生语汇

• 古卢森尼亚语: слово (slovo)
  • 白俄罗斯语: сло́ва (slóva)
  • 卢森尼亚语: сло́во (slóvo)
  • 乌克兰语: сло́во (slóvo)
• 俄语: сло́во (slóvo)

参考资料

• Sreznevsky, Izmail (1912年)，“слово”，Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄语)，第 3: Р – Ѡ 卷，Saint Petersburg：Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences，第 417 页

俄语

词源

继承自古东斯拉夫语 слово (slovo)，源自原始斯拉夫语 *slȍvo (“词语”)。

发音

• 国际音标^(帮助): [ˈsɫovə]

• 音频：

  (档案)

名词

сло́во (slóvo) n 无生 (属格 сло́ва，主格复数 слова́，属格复数 слов，关系形容词 слове́сный，指小词 слове́чко 或 словцо́)

1. 词语，用语，话语

   гру́бое сло́во ― grúboje slóvo ― 刻薄的话

   устаре́вшее сло́во ― ustarévšeje slóvo ― 弃用的词汇

2. 演讲，发言
3. 承诺

   наруша́ть сло́во ― narušátʹ slóvo ― 食言

变格

	单数	复数
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
属格	сло́ва slóva	сло́в slóv
与格	сло́ву slóvu	слова́м slovám
宾格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вом slóvom	слова́ми slovámi
前置格	сло́ве slóve	слова́х slováx

сло́во的变格形式 (inan 中性-form 硬音词干 accent-c) 

	单数	复数
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
属格	сло́ва slóva	сло́въ slóv
与格	сло́ву slóvu	слова́мъ slovám
宾格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вомъ slóvom	слова́ми slovámi
前置格	сло́вѣ slóvě	слова́хъ slováx

сло́во的旧变格（改革前）形式 (inan 中性-form 硬音词干 accent-c) 

上义词

• речь f (rečʹ)
• язы́к m (jazýk)

衍生词汇

• вво́дное сло́во n (vvódnoje slóvo)
• игра́ сло́в f (igrá slóv)
• ины́ми слова́ми (inými slovámi)
• не по слова́м су́дят, а по дела́м (ne po slovám súdjat, a po delám)
• свобо́да сло́ва f (svobóda slóva)
• сло́во в сло́во (slóvo v slóvo)
• словое́рс m (slovojérs)

 

相关词汇

形容词及副词

• безусло́вный (bezuslóvnyj)
  • безусло́вно (bezuslóvno)
• бесслове́сный (besslovésnyj)
• досло́вный (doslóvnyj)
  • досло́вно (doslóvno)
• обусло́вленный (obuslóvlennyj)
• посло́вный (poslóvnyj)
  • посло́вно (poslóvno)
• пустосло́вный (pustoslóvnyj)
• слова́рный (slovárnyj)
• слове́сный (slovésnyj)
• словоохо́тливый (slovooxótlivyj)
• усло́вный (uslóvnyj)
  • усло́вно (uslóvno)

名词

• слова́рик m (slovárik)
• слова́рь m (slovárʹ)
• словеса́ n (slovesá)
• слове́сность f (slovésnostʹ)
• слове́сник m (slovésnik)
• сло́вник m (slóvnik)
• словоблу́дие n (slovoblúdije)
• словоизмене́ние n (slovoizmenénije)
• словообразова́ние n (slovoobrazovánije)
• словосочета́ние n (slovosočetánije)
• усло́вие n (uslóvije)
• усло́вность f (uslóvnostʹ)
• послесло́вие n (posleslóvije)
• посло́вица f (poslóvica)
• предисло́вие n (predislóvije)
• пустосло́вие n (pustoslóvije)
• словарность f (slovarnostʹ)
• словари́ст m (slovaríst)
• суесло́вие n (sujeslóvije)

动词

• пустосло́вить 非完 (pustoslóvitʹ)
• славосло́вить 非完 (slavoslóvitʹ)
• обусло́вить 非完 (obuslóvitʹ)
• обусла́вливать 非完 (obuslávlivatʹ)
• обусло́вливать 非完 (obuslóvlivatʹ)
• усло́виться 完 (uslóvitʹsja)
• суесло́вить 非完 (sujeslóvitʹ)

其他

• сло́вно (slóvno)

延伸阅读

• 在 Большой толковый словарь 中查阅 слово, С. А. Кузнецов 主编 – 托管于 gramota.ru

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

源自原始斯拉夫语 *slȍvo (“词语”)。

发音

• 国际音标^(帮助): /slôʋo/
• 断字：сло‧во

名词

сло̏во n (拉丁字母拼写 slȍvo)

1. 字母
2. (比喻义) 布道，讲道
3. (弃用) 词语

变格

	单数	复数
主格	сло̏во	слова
属格	слова	сло̑ва̄
与格	слову	словима
宾格	слово	слова
呼格	слово	слова
位格	слову	словима
工具格	словом	словима

    слово

参考资料

• 参见《Hrvatski jezični portal》中有关“слово”的内容

乌克兰语

乌克兰语维基百科有一篇文章关于：

слово

维基百科 ^uk

词源

源自原始斯拉夫语 *slȍvo (“word”)。

发音

• 国际音标^(帮助): [ˈsɫɔwɔ]

• 音频：

  (档案)

名词

сло́во (slóvo) n 无生 (属格 сло́ва，主格复数 слова́，属格复数 слів，关系形容词 слове́сний，指小词 слове́чко 或 слівце́)

1. 词语
2. 话语
3. 演讲，发言
4. 用语
5. 一种文学体裁
6. 承诺

变格

	单数	复数
主格	сло́во slóvo	слова́ slová
属格	сло́ва slóva	слів sliv
与格	сло́ву slóvu	слова́м slovám
宾格	сло́во slóvo	слова́ slová
工具格	сло́вом slóvom	слова́ми slovámy
方位格	сло́ві slóvi	слова́х slováx
呼格	сло́во slóvo	слова́ slová

сло́во 的变格（inan，硬音中性，重音模式-c，о-і）

近义词

• глаго́л (hlahól)
• мо́ва (móva)
• вислів (vysliv)、вираз (vyraz)
• висловлювання (vyslovljuvannja)、ду́мка (dúmka)、рішення (rišennja)
• обіцянка (obicjanka)
• промо́ва (promóva)、виступ (vystup)
• напучення (napučennja)
• те́рмін (términ)

相关词汇

动词

• ословити (oslovyty)
• условити (uslovyty)

 

名词

• вислів (vysliv)
• висловлення (vyslovlennja)
• висловлювання (vyslovljuvannja)
• дослівник (doslivnyk)
• засловина (zaslovyna)
• засловок (zaslovok)
• ословлення (oslovlennja)
• передслово (peredslovo)
• послів'є (poslivʺje)
• пословиця (poslovycja)
• пословник (poslovnyk)
• прислів'я (pryslivʺja)
• прислівка (pryslivka)
• прислі́вник (pryslívnyk)
• слівце (slivce)
• словар (slovar)
• словенько (slovenʹko)
• словеса (slovesa)
• словесник (slovesnyk)
• словесність (slovesnistʹ)
• словечко (slovečko)
• словини (slovyny)
• словинка (slovynka)
• словни́к (slovnýk)
• словникар (slovnykar)
• словникарство (slovnykarstvo)
• словниця (slovnycja)
• словонько (slovonʹko)
• словце (slovce)
• услів'є (uslivʺje)
• услова (uslova)
• условина (uslovyna)
• услово (uslovo)

 

形容词

• безслівний (bezslivnyj)
• безсловесний (bezslovesnyj)
• дослівний (doslivnyj)
• невисловний (nevyslovnyj)
• послівний (poslivnyj)
• словарний (slovarnyj)
• словесний (slovesnyj)
• словний (slovnyj)
• условний (uslovnyj)

 

副词

• словнісенько (slovnisenʹko)
• сло́вно (slóvno)

 

参考资料

• слово in Bilodid, I. K., editor (1970–1980年) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy，Kiev：Naukova Dumka
• слово in Horox (slovozmina)
• слово in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)