Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Щи́рський , у чернецтві (з 1689) Інокентій (бл. 1650 — †1714), визначний гравер на міді доби бароко школи О. Тарасевича, церковно-культурний діяч родом імовірно з Чернігова.
Іван Щирський | |
---|---|
Народився | 1650 Чернігів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 1714 |
Країна | Гетьманщина |
Діяльність | гравер, художник, чернець, художник-гравер, графік, ілюстратор, реставратор, православний чернець |
Галузь | Мідьорит[1], monastic lifed[1] і реставрація[1] |
Знання мов | українська[1] |
Освіту здобув у Чернігівській Колегії, в якій був викладачем (1707 — 09), У 1680 — 83 pp. Щирський працював у Вільні, з 1683 в Чернігові і з 1689 у Києво-Печерській Лаврі, не пориваючи з Черніговом. У 1690-их pp. Щирський заснував Любецько-Антоніївський скит-монастир і став його ігуменом, при підтримці І. Мазепи збудував 1711 церкву св. Онуфрія в Любеч б. ;Чернігів там і помер. Живучи в монастирі, Щирський працював для друкарень Києва й Чернігова. З мист. спадщини Щирського віденського періоду досі відомі: форта (титульна стор.) панегірика на честь Я. Огінського (1680), гравюра-мідерит Івана Золотоустого й емблема-натюрморт (1682).
До найкращих праць Щирського зараховують 8 мідеритів до чернігівського видання панегірика Л. Крщоновича на честь єпископа Лазаря Барановича («Redivivus phoenix», 1683) і три мідерити до підручника реторики («Ilias oratoria», 1698), того ж автора. Найвідоміший тезис Щирського, виконаний у традиціях іконостасу, присвячений ректору Київської Академії П. Колачинському (1697 — 1702), у центрі якого зображена група студентів на чолі з ректором, на тлі будинку Академії. Зразком барокової композиції Щирського є тезис І. Обидовського на честь Азовської кампанії (1688 — 91) з символічними і алегоричними фігурами, емблемами, декоративними рамками тощо. 7 великих мідеритів Щирського оздоблюють панегірик С. Яворського, присвячений І. Мазепі «Echo głosu wołającego na puszczy» (польсько-латинський друк Києво-Печерської Лаври, 1689). Форта і три мідерити Щарського оформлюють друк-панегірик І. Орновського на честь полковника Г. Донець-Захаржевського «Bogaty Wiridarz» (1705). З того ж року походять 2 гравюри Щирського в брошурі «Зерцало от писанія божественнаго…» з гербами І. Мазепи й І. Максимовича. І. Мазепі Щирський присвятив великого формату гравюру св. Онуфрія. Щирський працював переважно у панегіричній графіці в техніці мідериту, яку вперше застосував у кириличному видавництві твору Л. Барановича «Благодать и истина …» (1683). Офортом і дереворитом Щирський послуговувався дуже рідко. Для книг виконував гол. титульні форти, фронтиспіси, нечисленні ілюстрації, декоративні орнаментальні рамки, кінцівки. Його великий мистецький дорібок тільки частинно ідентифікований.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.